Дозвілля

Меню сайту
Категорії розділу
МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар
ПОГОСТИНИ (Василь Скуратиівський)
Історія однієї душі.
ЧУДЕСНА СВІЧКА Сельма Лагерлеф
Різне
Фото
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 458
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Block title
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика  ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Каталог
сайтів України

Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов Львівський каталог сайтів
Головна » Статті » Література » МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар

7. Народний прогностик (вересень)

 
Народний     прогностик     на
вересень
 

  Андрія Стратилата (1 вересня). За повір'ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

  Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

  Боголіпа (4). Повинні з'явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту. Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло. Мало павутиння — до сухої осені.

  Лупи (5). На Гуцульщині в цей день відзначали свято вовків; крім доїння овець та корів, інших робіт, пов'язаних з тваринництвом, намагалися не виконувати. З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо падолист лягає горілиць — на холодну зиму, а долілиць — зима буде теплою. Пізній падолист — на суху осінь.

  Євтихія (6). Дощовий день — погожа осінь і щедрий урожай наступного року.

  Варфоломія (7). Закінчується врожай білих грибів і починається ранній посів озимини. Прийшов Варфоломій — жито на зиму сій. Суша на Варфоломія — гострої зими є надія.

  Мусія (10). Пора завершення збирання конопель і перевезення снопів до стаєнь. Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

  Усікновення, головосіки Іоанна Хрестителя (11). У цей день не працювали, особливо не сікли ножем чи сокирою всякий круглий овоч, котрий нагадує голову,— капусту, буряк, картоплю. їли лише пісні страви, а дехто й взагалі говів. Картоплю варили лише в мундирах, пекли гарбузи, а хліб лише відламували. Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь. Поліщуки з цього дня збиралися на полювання вовків.

  Семена, Симеона Стовпника (14). Початок справжньої осені, а отже, й Нового року, з прийняттям християнства на Київській Русі.

Увечері по хатах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Традиційно цей обряд, особливо на Поліссі, проходив вельми врочисто і святково. Звідси й поговірка: «На Семена любив мед-пиво пити — не лінуйся і робити». Крім того, кожен майстер намагався «засидіти вечір» — розпочати при посвіті роботу.

Хлібороби вважали за святий обов'язок обсіятися озиминою. «Як посієш мене на Семена, — казало Семена, Симеона Стовпника (14) жито,— то все будеш мати із мене, а як посієш по Покрові (14.10), то будеш виводити по корові». З цього дня починалося «старе бабине літо» (закінчувалося 21 вересня) і, отже, остаточно.відлітали ластівки. Як стверджує повір'я, на Семена начебто чорти «міряють міркою горобців і беруть з них данину по чверті; ті, що в мірці — лишаються їм, а котрі зверху — відпускаються на волю». Тому, мовляв, так мало їх стає біля людських жител. І дійсно, під цю пору гороб'ячих гуртів помітно меншає; очевидно, це пов'язано з міграційними процесами.

На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.

  Христодули, ікони «Неопалима купина» (17). Цій іконі приписували чудодійництво, що вона може убезпечити від пожежі, якщо обнести її навколо вогню.

  Захарія та Лисавети (18). Середній строк жовтіння горобинового листя. За цим днем прогнозували, якою буде зима. Рано пожовтіло листя на горобині — рання осінь і рання та холодна зима.

   Михайла Чудотворця (19). Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв'язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже, й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».

  Друга Пречиста, різдво Богородиці (21). Перша, як пам'ятаєте, була 28 серпня, а третя припадає на 4 грудня. Деінде другу Пречисту називали «осениною». З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Звідси й поговірка: «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста». Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку. Прийшла перша Пречиста — одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста — взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста. Внесе нечиста — не винесе і Пречиста. Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо.

  Минодори (23). Дивляться, якщо багато вродило горобини — осінь заплаче дощами, а зима — морозами. Вітер північно-західний — зима буде люта, і південно-східний — тепла.

  Федора (24). Осіннє рівнодення. Початок затяжних дощів. Всякому літові приходить кінець.

  Корнелія Сотника (26). Природа лаштується до зимової сплячки. Як Корнелій скаже, так зима, покаже.

  Воздвиження, Здвиження (27). Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю, щоб перебути зиму. Але перед тим має відбутися рада, на якій зобов'язаний відзвітуватися за свої вчинки кожен плазун. Ті, хто не порушив протягом року даної обітниці, мають право спочивати до наступного Руфа — 21 квітня, коли гаддя знову вилізає із землі; натомість такі, що вжалили людей або тварин, не мають права на спочинок, бо їх «не бере земля», а відтак нечестивців проганяють геть; це особливо небезпечне гаддя — воно кидається під колеса, нападає на людей. Тому, вірячи в таку легенду, дітям забороняли ходити до лісу, щоб не зустрітися з «шатунами», а також не провалитись у яму, де мають зимувати плазуни. Якщо хтось провалиться, то буде цілу зиму лизати з ними «гадючий камінь».

Таких чи подібних легенд в народі існувало безліч. Певною мірою вони виховували в дітей любов до природи, до всього живого, що оточує нас.

  На Закарпатті Здвиження було останнім днем заготівлі горіхів («бо залишилися лише нечервиві») та яблук, котрі тримали на зиму. З цього дня починають відлітати дикі гуси.

  Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай. Хто не обсіявся до Чесного Хреста (так у народі називали це свято), той не варт собачого хвоста.

  Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (30). Жінки не починали будь-якої важливої роботи.

 

Прислів'я

 

Вересень — рум'янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий. Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буває — руки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь.

Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

Зимній вереско зняв перевесло.

Вересень студений, але ситий.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У вересні одна ягода і та гірка — горобина.

Серпень страву готує, а вересень подає її до столу.

У вересні хліб хоч глевкий, але м'який, нехай і ноздрюватий, аби на столі йому лежати.

Весною горшки порожніють, а восени повніють.

Восени грибина, а взимку свинина.

У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.

Зерно до зерни — то й мірка повна.

Діждемо осені, то будуть у нас кундосини (весілля).

Ликом пастернак а не викопаєш.

Осінь каже: «Берися, бо як зими прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш!»

Осінь на строкатому коні їздить.

Ластівка весну починає, а осінь покидає.

Всякому літові кінець, а осені початок.

Хвали літо, коли осінь прийде.

Буде погода, як не потече з неба вода.

Літуй не літуй, а осінь таки прийде.

У пустій стодолі й горобці не тримаються.

Як листя жовкне, то й праця мовкне.

З осені колос наливається.

Мілка борозна — хліба півмітка.

Виореш мілко, посієш рідко, то вродиться дідько.

Посієш густо не буде пусто.

Як добудеш землю-мертвицю, то не жатимеш пшеницю.

Восени журавлі полуденок з'їли.

Цибуля в кожух одягається — від морозів ховається.

Дощове літо і тепла осінь довгу зиму кличуть.

Осінній час - сім погод у нас: сіє, гріє. віє. туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.

* * *

Тепла осінь — на довгу зиму.

Багато жолудів на холодну зиму і врожайне літо.

Рясно защедрила горобина і завчасно почервоніла — на сувору й сніжну зиму.

Щедро вродили горіхи на ліщині — зима має бути суворою і сніжною.

Якщо осінь бідна па гриби, то зима буде багатою на сніг і морози.

Дружний відліт у вирій птахів — ознака суворої зими.

Грім у вересні нагадує про теплу й довгу осінь, а у жовтні — малосніжну зиму.

В який бік лягають спиною тварини, звідти дутиме вітер.

Осінь ясна зима холодна.

Туман уранці піднімається, утворюючи хмари,— на дощ, падає на землю — на суху погоду.

Парує туман над лісом — пішли гриби.

Якщо суцільний туман не зникає після сходу сонця, то незабаром наступить мінлива погода.

З ночі не з'явилася роса, а по низів'ях немає туману на негоду.

Якщо під час дощу павуки плетуть свої тенета — дощ невдовзі припиниться.

На рослинах начеплено багато павутиння — тепла погода утримається.

Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати, то осінь погодою порадує.

Опалий лист лягає горілиць на теплу зиму й добрий урожай наступного року.

Листя папороті закручується вниз перед ясною погодою, а розкручується на негоду.

Добре вродить щавель - на теплу зиму.

Гуси летять високо осінь буде тривалою.

Гуси свійські тримають дзьоби в пір'ї — перед заморозками.

Бабине літо непогідне — осінь суха.

Сире літо, а тепла осінь, то довгою буде зима.

Перед дощем на листі верби з'являються покрапини; часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.

Якщо виросли шишки на ялинах знизу — на ранні морози, а зверху — на пізні.

Кури починають рано линяти — до ранньої і холодної зими, а коли довго не скидають пір'я, то осінь буде сухою.

Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

З'явилися опеньки — скінчилося літо.

Кричать журавлі, надвечір розкукурікалися півні чи шуліки кружляють у повітрі з тужливим покриком на негоду.

Журавлі мовчки летять низько і швидко — невдовзі занегодить.

Голуби розтуркотілися — встановиться хороша погода.

Сичі кричать перед тривалою негодою.

Якщо журавлі пізніше звичайного відлітають у вирій та ще й при західному вітрі — зима запізниться.

Восени довго не зникають мухи — осінь буде протяжною і сніг ляже пізно.

Бджоли щільно затягують вічка у вуликах прополісом — на холодну зиму, а залишають льоток майже одкритим — на теплий перезимок.

Коли сіють у негоду, то у хлібі буде багато мітли.

Хмари рухаються проти вітру — погіршиться погода.

Нічний вітер віщує дощ наступного дня.

Чим сильніший вітер, тим менша ймовірність місцевих заморозків.

Дощ уранці, що бабині танці, дощ в обід — запрягай, додому їдь!

Якщо вітер посилюється під час дощу і напрямок його змінюється проти годинникової стрілки — чекай швидкого потепління.

Якщо вдень після грози не похолодало, а з'явилися високі купчасті хмари, то вночі знову загрозить; якщо ж з'являться надворі туман і роса, то дощу не буде.

Якщо під час дощу на воді з'являються бульбашки, то негода надовго.

Побачив дві чи три веселки — збирайся в ліс по гриби.

Блимають зірки — посилиться вітер і погіршиться погода.

З вершків дерев листя опало скоро зима.

Восени багато грибів — на неврожай.

На купах гною вранці з'явилися пасльони, які виросли за ніч, — у день буде дощ.

Літо з дощами — осінь з грибами.

Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів чекай суворої зими.

Багато підпеньок восени — на сувору зиму.

Добре вродили опеньки — буде врожай жита наступного року.

Багато грибів - мало хліба того ж року.

Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.

Коли гриби вродять, тоді на людей помір буває.

Якщо коло буряків багато сухої гички — осінь буде тепла й суха.

Ранком чути запах сажі — надвечір збереться велика злива.

Якщо за половину серпня одцвіла ожина — осінь буде тепла.

Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.

Якщо в дощову ніч сова часто пугикає — бути завтра добрій погоді.

Восени довго не зникають мухи — осінь затягнеться, сніг ляже пізно.

На поверхню водойми випливають білі карасі — на дощ.

Риба пливе на мілководдя похолодає.

Біла цвіль уздовж лісових стежок — на гриби.

Перший сніг випаде рано, то й весна буде рання.

Кроти носять у нори багато стерні й соломи — зима буде холодна.Миші риють нори входом на південь — зима буде сувора.

Бабине літо непогідне — осінь суха.

Калина рано зачервоніла — на ранню й люту зиму.

Якщо під час вечірнього доїння вим'я в корови потверділо - наступного дня буде похолодання.

У дійниці осідають краплі молока — на швидкий дощ.

 

 
Категорія: МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар | Додав: пиріжок (19.06.2013)
Переглядів: 1770 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Друзі сайту
Цікаве на сайті