Дозвілля

Меню сайту
Категорії розділу
Привітання до Різдва Христового
Старий Новий рік
Щедрівки, колядки
Йорданські свята
Тетянин день
Стрітення Господнє
Благовіщення
Вербна неділя
Воскресіння Господнє (Паска)
Привітання до свята Вознесіння
Зелені свята
Івана купала
Спаса
Різдво Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста
Покрова
Привітання до Дня св. Миколая
Привітання священнику
Фото
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 448
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Block title
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика  ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Каталог
сайтів України

Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов Львівський каталог сайтів
Головна » Статті » Привітання до релігійних свят » Привітання до Дня св. Миколая

Вірші до Святого Миколая


Святий Миколай іде

В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Білий тріпають кожух
Для Святого Миколая.

Інші лагодять санки,
Навантажують в них дари,
Запрягають два "шпаки"
Розсувають сиві хмари.

сів вже в сани Миколай,
В мітрі й теплих рукавицях:
Гей, янголе, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!"




Святий Миколай
Нині святий Миколай
В український піде край,
Всім, хто чемним був весь час,
Він даруночки роздасть.

Тут цукерки шоколадки,
І тістечка, і помадки.
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки.

Тут вояки є  цинові,
І паяци є цукрові,
Образочки і зшитки,
Ще й гарненькі книжечки.

Тож чекають усі діти,
Миколая, щоб зустріти,
Миколаю честь складають,
Миколая величають!
                                 В.Софроній-Левицький



Святий Миколай

Святий отче Миколаю!
Дуже я тебе благаю:
Принеси нам даруночки,
Втіху та пакуночки!
Ми будемо чемненькі,
Слухняні і миленькі.
Скоріш до нас ходи
І радість нам неси!



Святий Миколай

Святий Миколаю,
Я тобі замовляю:
Принеси дітям казку
І матусину ласку.
Принеси нам любові,
Дні щасливі чудові.
Дай небесної сині
Дорогій Україні!
                     В.Козак



Прохання до Святого Миколая
Святий отче Миколай,
Нашу хату не минай!
Подаруй мені на втіху
Величезну торбу сміху,
І здоров'я для родини,
Й красну долю для Вкраїни.
                                   В.Багіра


На свято Миколая

Я Святого Миколая
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних для діток
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
                                   М.Пономаренко

Миколай

Миколай - хороша постать,
Підбадьорить в любу мить,
Я вітаю з днем хорошим,
Він нам зранку говорить.
А хорошим та кмітливим,
Наш дідусь хороший,
Подаруночки прекрасні
Під подушку запхне вмить!
Тож ви будьте добрі,милі
Набирайтеся добра
І прийде до вас хороший –
Дід Микола в день добра...



Святий отче, Миколай!
Нашу хату не минай!
Подаруй ти нам потіху,
І торбину повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
Нині святий Миколай,
В український піде край,
Всім, хто чемний і слухняний,
Подаруночки роздасть.
Тож чекають усі діти
Миколая, щоб зустріти,
Миколаю честь складають
І святого величають.
Він ходить від хати до хати
Питається мами і тата
Чи є у вас чемна дитина
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.



Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває?
Миколай!

Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край -
Вас полюбить Миколай.

Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать -
Бога й рід свій шанувать



Колись давним-давно... А може, нині?
Жив Миколай. Та ні: завжди живе.
Не забував нікого: кожній дитині
Ніс радість, щастя чарівне.

Він все творив добро. І нині творить,
Хоча віддяки ні від кого не чекав.
Тому тихесенько вночі він ходить,
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Він знав, де радість є, де горе,
Де злидні й голод є щоднини.
І вчасно там своє добро
Під двері клав в якійсь ряднині.

Хоч так давно він жив і так далеко,
Та пам'ята про нього бідний люд.
Всі моляться за нього — в холод й спеку,
Слава йде про Чудотворця звідусюд.



Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий — не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.

Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки — це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.

Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.



Іде...
Тихо під подушку дарунки кладе.
А вдосвіта зранку радощі і сміх -
Збулися бажання малюків усіх!
Лиш одна загадка - цікава до сліз:
Як дідусь так легко крізь замок проліз???



Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче,
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!



Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснилися всі мрії, Миколай у нас.
Здійснилися бажання, всієї дітвори.
Він приніс малятам, даруночки свої.
Любий Миколаю,прощення прийми.
Будемо слухняні, будем чесні ми.
Будем пам'ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті, у добрі!!!



Чудо з утопленим хлопцем

У Києві дзвони дзвонять, радість немалая,
Був то празник, день святого отця Миколая.
Плинуть човни, люду повні, по Дніпру водою,
Аж де церква Миколая стоїть над рікою.
Помолилися прочани, радісно вертають,
Густо весла хвилі крають, а гребці співають,
В однім човні муж побожний, міщанин заможний,
Що святого Миколая чтитель був неложний.
Обік нього його жінка, гарна, як калина,
На руках своїх тримає одинака-сина.
Усміхається дитятко, ручки простягає,
У дніпрових чистих водах образ свій хапає.
Втім, нараз хитнувся човен із боку до боку,
Злякалась мати, і дитина бух в воду глибоку.
Стрепенувсь Дніпро,у хвилях щезла враз дитина!
Наче грім, прошибла батька нагла втрата сина.
Сам за ним би в воду скочив, та плавать не вміє,
Сам би згиб, щоб тільки син жив, та ніщо не вдіє.
Мчиться човен, кожна хвиля батька серце крає,
А ще дужче бідна мати плаче та ридає.
Далі мовить батько: «Годі! Більше не журімся!
До святого Миколая щиро помолімся.
Як на теє Божа воля, він на нас погляне,
Він дитині нашій бідній сам за батька стане» .
І молились довго, щиро, з рясними сльозами
В своїм домі опустілім перед образами.
І заснули по молитві. Почало світати,
Іде ключник від Софії церкву відмикати.
Наблизився, надслухує, що за дивне диво?
В церкві десь дитина плаче! Він вертає живо,
Кличе сторожа від церкви, двері відмикають
І на плач той на дитячий швидко поспішають.
І що ж бачать? На коверці дитина малая,
Мокра вся лежить, де образ отця Миколая.
Дали знати по всім місті, що така причина,
Щоб сходились пізнавати, чия се дитина.
А ті бідні батько й мати, що в сльозах поснули,
В сні узріли Миколая й ті слова почули:
«Ви не плачте, добрі люди, не тратьте надії,
А спішіть скоріше в церкву святої Софії!»
Пробудились батько й мати, сон оповідають…
Серце радісно в них б’ється, в церкву поспішають.
І вже з далека почули: плаче їх дитина!
О, як радісно до серця притис батько сина.
Але мати з тої втіхи стала мов німая,
Лиш радіє при іконі отця Миколая.
Рознеслося на весь Київ, на всю Русь святую,
Як Миколай з Дніпра витяг дитину малую.



Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
- Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
- Я також собі згадала,
Як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити,
І ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая -
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, -
Хай бабусі подарує.
- Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні.



Від хатинки до хатинки
Ходить Миколай —
Кожушок чарівний,
Срібна борода.
Він несе дарунки
Діточкам малим
І любов дарує
Українцям всім!



Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай!!!
Він в шапці-невидимці,
У теплім кожушку
Приніс усім гостинці
В чарівному мішку!



ЗУСТРІЧ
З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.



СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.
І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.
Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав - тому різку
Під подушкою ладнає.
                               Н. Яременко



Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...
Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
                                     В. Паронова



 Місяць засурмив в ріжок:
- Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.

Для Максимка є машинка,
Для Мар'янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для Катрусі.




В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.
„Ми ж всі два вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.
— Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.
І сказав молодший янгол:
— Може в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?
Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:
„Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про українську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.
Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
їхні смутки, їхні жалі.
Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.
Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.
Хай від нині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.
В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі".
Так промовив Свят-Микола
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.
І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два перця із крил зронили.
Юрко Шкрумеляк



В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!



Нині цілий світ святкує
Свято Миколая –
Свої серця ми до нього
Разом повертаєм.
У цей день ясний, зимовий
У кожну квартиру
Прийде людей привітати
З щедрістю та миром.
Пошанує добрі справи,
І великі, і малі,
Адже «Другий після Бога
Він заступник на землі».



З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив.
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…



ДОБРО
Я робив добро, як Миколай,
Бо ніхто про це не знав.
А я сніг відгортав,
І ніхто, навіть мама,
Мене не впізнав,
Бо я шуфлю велику мав.


ДИВНЕ СВЯТО
У святого Миколая
Безліч подарунків.
Він у торбу їх складає,
Барвні ті пакунки.

Є в них брязкальця, машинки,
Лялечки, звірята –
Є ведмеді з хутра, білки,
Мавпи, зайченята...
Стелить шлях ніч-чарівниця
Зорями ясними,
Упряж оленів ген мчиться,
Сон летить за ними.
Тихо хтось іде до хати...
Просто до ялинки!
А на ранок – дивне свято
Кожної дитинки!

 
Категорія: Привітання до Дня св. Миколая | Додав: пиріжок (05.06.2013)
Переглядів: 5092 | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Друзі сайту
Цікаве на сайті