В основу свята
покладено подію із життя Спасителя. За законом Мойсея, кожна жінка 40
днів після народження хлопчика не сміла входити до храму, бо вважалася
нечистою. Ці дні називалися днями очищення. Відтак на 40 день
приносилась Богові жертва. Марія дотримала вимог закону Мойсея (левіт
12), хоч, будучи вільною від гріха, не мала потреби в очищенні. Коли
минуло 40 днів від народження Ісуса, Пресвята Богородиця і йосиф
Обручник принесли немовля до храму і жертвувала Ісуса Христа в святині,
як усі євреї жертвували (посвячували) своїх первородних (цей обряд
очищення був встановлений на згадку про насильницьку смерть у Єгипті
всіх первородних). Свято назване стрітенням з приводу довгоочікуваної
зустрічі св.Симеона Богоприємця і Анни-пророчиці зі Спасителем Світу.
У притворі храму Їх зустріли праведник Симеон та пророчиця Анна. Симеон
був побожний чоловік. Він з великим нетерпінням чекав на прихід Месії
(Ісуса Христа). В молодості під час перекладу книги пророка Ісаї вирішив
замість слів: "Діва народить Сина" написати: "Молода жінка народить
Сина", але був зупинений ангелом, котрий сповістив йому, що той не
помре, доки не побачить на очі виконання пророцтва. За Божим
просвіченням Симеон у Дитятку Ісусі пізнає Месію, бере Його на свої руки
і благословив словами піднесеної молитви: "Нині відпускаєш раба Твого,
Владико, за словом Твоїм з миром: бо бачили очі мої спасіння Твоє, котре
Ти приготував перед лицем усіх народів, світло для просвіти язичників і
славу народу Твого Ізраїля". А Марії пророкував, що серце Її буде
пронизане мечем болю. В Єрусалимському храмі Матір Божа вперше пережила
Свою Голготу, Вона пізнала, що очікує Її Сина. Всім нам треба пам'ятати,
що наш Господь любить жертовні чисті й покірні душі, які здатні віддати
усе Богові. Такою душею була Матір Божа. Вона завжди підкорялась волі
Божій і прагнула тільки одного - якнайкраще її виконувати.
