ЗНАЧЕННЯ ПРАЗНИКА ВВЕДЕННЯ 
Празники в честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі займають перше місце по празниках Господніх. Головне завдання цих празників - це звеличувати гідність і святість Пречистої Діви Марії, Її роль у відкупленні людського роду та заохотити нас до Її почитання і наслідування.
Найбільші Богородичні празники, як Різдво й Успіння, говорять нам або про перші хвилини Її існування на землі, або про Її відхід до вічності. Одинокий празник, що його темою є дитячі і юні літа Пресвятої Богоматері, це празник Введення в храм.В наших Богослуженнях він має назву: "Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії". Богослужба цього дня в радісних і веселих тонах оспівує подію входу в храм, прославляє гідність Божої Матері та звеличує велику жертву Її батьків.
Пресвята Богородиця входячи в храм, хоча роками молоденька, але була зріла духом: "Трилітня тілом - сказано у третій пісні канона - багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили, хай прославиться піснями Богоневіста". Вона є сповненням пророцтв Старого Завіту і слава Нового Завіту: " Ти пророків проповідь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обновлення, Діво Мати Божа. Ми тобою примирилися. Тому празнуємо Твій у храм Господній вхід, і всі з ангелами Тобі, Пречиста, співаючи кличемо: радуйся, Твоїми молитвами спасаємося" (Стихира вечірні). Її входом радіє храм Господній, радіють ангели й люди.
Празник Введення говорить нам про радісну жертву св.Якима й Анни. Вони, свою в Бога вимолену донечку, самі приводять до храму на службу Богові. Та не тільки батьки радо приводять свою дитину на Службу Богові, але й Марія радо йде за голосом Божим і своїх батьків. Як св. Яким і Анна, так і Марія є для нас прегарним прикладом радісної жертви і служби Богові.
|
