Покрова
Стоїть Мадонна в білому покрові.
Над Всесвітом стоїть вже стільки літ!
І сяйвом материнської любові
Оберігає і рятує світ.
Ідуть до Неї немічні і хворі,
Несуть дітей, ведуть калік, сліпих,
Ідуть до Богоматері у горі,
Щоб змилувалась, зглянулась на них.
Ідуть до Неї праведні і грішні:
Кого не милують життєві бурі-битви.
Засмучені, згорьовані, невтішні
Несуть свої скорботи і молитви...
Жертовністю і вічністю любові
Торкається всіх душ, усіх сердець
Мадонна в білосніжному покрові –
Довершеності й святості вінець.
Душевний спокій змученим поверне,
Коли огорне їх тяжка пора.
До зір покличе крізь колючі терни,
Засвітить свічі віри і добра.
Стоїть Мадонна в білому покрові
Над плином поколінь, над плином літ.
І силою вселенської любові
Оберігає і рятує світ.
Н.Кметюк
| 
