Від усмішки твоєї сніг розтане,
Від сміху - в небі райдуга займеться,
Від твого суму тихим плесом стане
Гірська ріка, що у Карпатах в'ється!
Та квітка, що зів'яла на морозі,
Від подиху твого задухмяніє,
Твій дотик заспокоїть коли я в тривозі.
І зцілить, якщо захворію.
Твій голос - наче пісня на світанні,
Як вітерець легка твоя хода,
Твої вуста звабливі і жадані
Для мене, як для спраглого вода...
Твій погляд - легкий, як сніжинка,
Що тихо прилетіла з висоти,
Ти - жінка, ти - кохана жінка,
Так є. І буде хай завжди!
Даруй мені своє кохання,
Даруй себе, даруй любов,
Даруй увечері і зрання,
Даруй опівдні знов і знов.
Даруй навік той скарб безцінний,
Тримать його в руках своїх,
І в щасті, майже Богу рівний,
Я ниць паду до ніг твоїх.
За тебе, коханий!
Ах, до чого нікчемні всі порівняння,
Мені приходять в хвилини натхнення!
Одне я знаю: ти завжди мені потрібен -
При сонці, при місяці, в натовпі і в тиші,
І навіть у темному сні, на самому дні -
Ти потрібен мені!
З Днем народження, моє щастя!
Нехай за вікнами негода,
Нехай холодний вітер дує,
Нехай сніжинка поцілує
Тебе, кохана моя,
І казку дивну хай життя дарує!
Зійди до мене зіркою із неба,
Вві сні явися, в маренні прийди,
Тільки не клич, і не зови, не треба,
Не треба слів, ти руку протягни.
Лиця торкнися перстами своїми,
У очі глянь. Напитися води,
Дай із долонь й розсунь руками стіни,
Що стали поміж нас, а потім лиш - люби.
Кохана, дай мені любові
В важку хвилину на підмогу,
Наснаги дай мені в роботі,
В імлі знов покажи дорогу,
Дай краплю радості в скорботі,
І силу дай, і дай любові.
Мила, Кохана, Єдина,
Тебе лиш чекаю під зорями,
Шляхом Чумацьким, зорями зораним
До тебе спішу, Єдина.
Де ти, Кохана, Єдина, Мила,
Чи знайду тебе я, чи може впаду
На срібну дорогу від зорепаду
Усмішок твоїх, мила,
Єдина, Мила, Кохана,
Любов наша варта вічності.
Тобі лиш присягну у вірності,
Зоре моя кохана.
Мій коханий і миленький
Я думаю про тебе дорогенький.
Я люблю тебе і так скучаю
Я тебе одного так бажаю.
Ти промінчик радості й тепла,
І з тобою завжди поруч буду я.
Буду ніжити й любити,
Я в твоїх обіймах буду плити.
Я з тобою щастя буду пізнавати,
І завжди тебе одного лиш КОХАТИ!
Моя зима розділена з тобою
Прекрасніша від всіх на світі зим.
Ти взяв мене без підступу і бою,
А був таким відвертим й мовчазним.
Пригадую засніжені дороги,
Духмяний смак гарячого вина
То не вино підкошувало ноги,
А губ твоїх всевладна глибина.
Я рук твоїх боятися не вміла -
Довіри птах між нами пролетів.
Була зима холодна, сніжна, біла.
А ти мене як липень обігрів.
Я пам'ятаю запах поцілунків
І дотики, здавалось, неземні.
То був найбільший дар із подарунків,
Які б ти міг залишити мені.
Гарячий подих і сміливі руки.
Нема нікого - тільки я і ти.
Ти заховав мене від завірюхи,
Ти захистив мене від самоти.
Напевно, Ти - квітка, що виросла в лісі
І пахне чудово та радує око.
А може, ти - річка, що впала у море
І там почуваєш себе одиноко.
Напевно - ти сонце!... І всіх ти ласкаєш.
Де зайдеш - де вийдеш... Усіх зігріваєш!
Невже справді
Були часи -
Ти давно колись
Жив, і без мене?
Знати я не бажаю
Ці часи,
Зовсім не жила я
Без тебе ні дня!
Ювілей твій особистий -
Для обох сюрприз:
Для тебе - півжиття,
Для мене - все життя.
Зберуться гості,
Принесуть квіти.
Буде багато тостів,
Гама, суєти.
Але гості поїдуть,
Облетять квіти.
І ми будемо знову -
Тільки я і ти.
Серед хлопців ти один
Лиш для мене є,
Що коханням запалив
Серденько моє.
Щоб щастило у житті
Я тобі бажаю,
Море друзів, гараздів,
Радості без краю!
Твоє ім'я,я зорями на небесах напишу,
Проміння сонця у букет тобі зберу,
Перлину із морського дна для тебе я дістану,
Лиш будь щаслива,я тебе люблю!
Тобі дарую небо із щирістю від себе.
Тобі дарую зорі, всі мрії й сни прозорі,
Замріяне мовчання і почуття, й страждання,
Весняний теплий вітер, найкращі в світі квіти.
Ще подарую сонце, що дивиться в віконце,
Свої мрійливі очі, слова життя пророчі,
Усе, що є на світі в його веснянім цвіті.
Прийми усі дарунки й мої п'янкі цілунки.
Тобі дарую ночі я і дні,
Думки свої, веселі і сумні,
Ти світиш, наче зірка в вишині, -
Мені...
Бачу тебе, як дивлюсь в небо земне,
Твоя лиш усмішка мені приємна,
Пишу вірші, шукаю вічні теми -
Для тебе.
Якщо розлучить доля нас на час,
Люби мене сильніше у сто раз,
Аби вогонь любові не погас
Між нас.
Як би тяжко тобі не було,
Все ж на поміч прийти я зумію
І віддам свого серця тепло,
І кохання й надію і мрію.
Я тобі принесу - принесу
Сонце, море, траву і росу,
Я тебе пронесу - пронесу
Через дні і віки, мов зорю,
Я в тобі пробуджу - пробуджу
Ще не знану дівочу красу,
І тобі лиш одній покажу
Я весну в яблуневім цвіту
