Світлий день і сонце світить
І бездонність неба,
Наступив початок квітня
І неділя вербна.
По церквах народ в молитві
Верболози святить,
Через тиждень вже Великдень –
Саме більше свято.
Страсна п'ятниця ще буде,
Зрада, суд і страта,
Ще вердикт почують люди
Понтія Пілата.
А сьогодні - душі світлі
І думки нетлінні,
Через тиждень вже Великдень –
Свято Воскресіння
Вербна неділя
Верба і котики пухнасті -
Весни непересічні свідки,
А в церкві всі ми Бога дітки
І про високи думи часті.
Нехай верба буде цілюща,
Як оберіг за образами,
Нехай навік пребуде з нами
Ісуса жертва невмируща.
Ще попереду важкий тиждень,-
І буде суд і буде страта,
Вердикт жорстокого Пілата
І воскресіння на Великдень.
І вознесеться він із мертвих,
І світ отримає надію,
А Богом посланий Мессія
За грішних нас піде на жертву.
Знову тануть сніги, розлилися струмками,
Мочать віття верби, воду "котики" п'ють,
Вже виспівують пташки лісами й лугами,
В цю неділю вербичку із церкви несуть.
Ця неділя свята, нині Бог на осляті,
У покорі з'явивсь в місті слави й ганьби,
Бо сьогодні під викрик-"осанна"-в проклятті
Розіпнуть тебе, Христе, безумні раби.
Вербна Неділя
Сумують сніги, розлилися струмками,
Скупалися верби,водиченьку п'ють,
А пташки співають лісами й лугами,
За тиждень Великдень! Вербичку несуть.
Свята ця неділя! Христос на осляті,
Покірно заїхав де слава й ганьба,
Сьогодні під крики «осанна», в проклятті
За тиждень, «розпни», закричить ця юрба
Та сум не тривкий, бо любов’ю палає
Розіпнете тіло. Це воля небес!
Три дні проминуть і весь світ заспіває-
Воістину слава! Христос ж бо ВОСКРЕС!
Наталія Буняк
Посвятили баську, помолились. Вечір.
І ляга на плечі сутінків тягар.
Хтось свої спокуси , зовсім не до речі
В клуночку вкладає Богу на вівтар.
Хтось міркує тихо: тиждень до ковбаски.
Їстиму лиш воду, питиму лиш чай
За одно і схудну - Богові до паски,
А про душу? Боже, тут вже вибачай.
Хтось малює яйця, писачком торгує,
Хтось лозовий кошик на базар несе,
Хтось згадає Бога із екрану всує
Скільки ж то прибутків Паска всім несе!..
Але хай там, Боже, ми - лиш прості люди
Ми слабкі і грішні - то не новина.
Але через тиждень всіх нас дзвін розбудить
І постука звістка радо до вікна.
В Єрусалим ВІН в'їхав на ослі,
Не Майбахом, не Лексусом, не Порше.
Асфальт не клали рухом, за два дні,
Щоб ЙОГО ослик йшов зручніше й борше.
Що дивно, і ескорту ВІН не мав,
Мигалок не було, сирен не чути,
Народ під ноги листя пальм кидав...
Цим нинішнім цього вже не збагнути.
ВІН їхав до людей, хоч знав уже,
Що незадовго буде підла зрада.
Ще трішки й... людство все ВІН збереже,
На хрест піде цих грішних чад заради.
|
