Якось раз один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і засмиканий, і побачив, що в дверях його чекає п'ятирічний син.
- Тату, можна в тебе дещо запитати?
- Звичайно, що трапилося?
- Тату, а яку платню ти отримуєш?
- Це не твоє діло! - Обурився батько. - І потім, навіщо це тобі?
- Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш на годину?
- Ну, взагалі-то, 500. А що?
- Тату ... - син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. Тату, ти можеш зайняти мені 300?
- Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь безглузду іграшку?- Закричав той. - Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! .. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно поводиш.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?»
Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та біс із ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей ». Коли він увійшов у дитячу, його син вже був в ліжку.
- Ти не спиш, синку? - Запитав він.
- Ні, тату. Просто лежу, - відповів хлопчик.
- Я, здається, занадто грубо тобі відповів, - сказав батько. - У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.
- Ой, татку, спасибі! - Радісно вигукнув він.
Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім'ятих банкнот. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом, і ретельно перерахував купюри, і потім знову подивився на батька.
- Навіщо ти просив грошей, якщо вони в тебе вже є? - Пробурчав той.
- Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, - відповіла дитина. - Тато, тут рівно п'ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами. | 
