Літня злива прошуміла,
Спраглу землю напоїла.
А з-за річки аж на луг
Ліг місток із семи дуг.
Чи хто-небудь із діток
Скаже, що це за місток?
В і т е р
Вільним козаком гуляє,
Часто напрямки міняє
І на морі, і на суші.
Влітку дітям трусить груші,
Всім приносить прохолоду,
Хвилями здіймає воду.
Білий сніг у полі стеле.
Звітряком пшеницю меле.
Власне, в нього справи різні,
Часом добрі, часом грізні.
Має назву з п'яти літер.
Здогадались, що це?
***
Мітли не має, а проте
Шлях без неї замете;
І ніг не має, а тим часом
Іде у танці з вихилясом;
Сади трясе - хоч рук не має,
І на дуду з дітками грає.
***
Пливе рікою без човна,
Без віника мете дорогу,
Без ніг танцює та без рук
Згинає деревця додолу.
Хто це?
***Є на світі кінь —
Всьому світу не вдержати.
В о г о н ь
Ні зубів, ні губ не має,
Лиш мотає язиком,
Близько не підходь - кусає,
Навіть ліс жере притьмом.
В о д а
Без крил летить,
Без ніг біжить,
І напува, і меле, й миє,
Надійним домом служить рибам,
Зимою часто кам'яніє,
А від вогню зникає димом.
І н і й
Білий він - але не сніг,
Та, як сніг, прийшов без ніг,
Впав не з хмари на дахи,
Дав деревам кожухи;
Коли ж ясне сонце гляне -
Він ураз безслідно тане;
Ясен, красен, наче квіт,
Хорошить він сяйвом світ.
Д і д М о р о з
Скрипу, скрипу...
Все мандрує...
Жартома, а чи всерйоз
Геть шибки всі замурує
Білим сріблом ...
З і р к и
Торох, торох, розсипався горох.
Почало світати - нема що збирати.
М і с я ц ь
Він твій - але й нічий,
З тобою йде - і хтозна-де.
М і с я ц ь і з о р і
В синім небі світлячки-
Не дістать до них рукою,
А найбільший світлячок -
Вигнувся, як хробачок.
М о р о з - м о р о з и в о
В холодильнику - здорове,
А без нього - тане вмить...
Те солодке зимне слово
Липне на губах, тремтить.
Та якщо від цього слова
Загубити букви три,
Стрітись з вами вже готовий
Князь зимової пори.
Н і ч і д е н ь
Чорна корова всіх поборола.
А білий віл усіх звів.
С о н ц е
Маленьке, кругленьке,
Всьому світу миленьке.
С н і г
Він легенький, наче пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м'який-м'який,
І холодний і блідий;
З'їсть його весною сонце, -
Хто мерщій вгадає - що це?
