Дозвілля

Меню сайту
Категорії розділу
МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар
ПОГОСТИНИ (Василь Скуратиівський)
Історія однієї душі.
ЧУДЕСНА СВІЧКА Сельма Лагерлеф
Різне
Фото
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 458
Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
Block title
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика  ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Каталог
сайтів України

Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов Львівський каталог сайтів
Головна » Статті » Література » МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар

5. Народний прогностик (липень)

Народний     прогностик     на
липень
 
 

Мефодія (2 липня). Якщо, на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.

 

Горпини Купальної (6). Цей день вважається одним з найкращих для заготівлі лікарських трав. Всюди на Україні люди удосвіта до схід сонця вирушали в ліс і на левади, щоб запастися природними зцілювачами. Заборонялося заготовляти трави лише «нечистим» жінкам, в яких на цей період припадала місячка.

 

Купайла, Івана Купайла (7). Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену — живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.

 

У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість вогню; пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядатись, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути присутньою на святі. Для того щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є». Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна з відьом не доїтиме корів.

 

У деяких регіонах наступного дня, себто на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали її у жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками (деінде голову виготовляли з глини, замість Очей вставляли вуглини і рижували щоки). Натомість у супроводі дітей ходили з Мареною вулицями села, наспівуючи купальських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.

 

В інших селах закопували на леваді виготовлену з дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною, клали хліб з дрібком солі і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Марену відносили до річки й топили, приспівуючи:

Потонула Маренонька, потонула.

Наверх кісонька зринула...

Дівчата й хлопці намагались облити одне одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося «бо вона накличе бурю». На Закарпатті жінки робили на.Купайла віночки і відносили на могилки своїх дітей, що народилися неживими або ж нехрещеними померли. В цей день навіть не пускали корів у поле. До дійних тварин на цілу ніч і день підпускали малих телят, «щоб відьма не нашкодила». Зібраний на Купала подорожник вважався помічним од багатьох хвороб.

 

Купайлівські дійства зафіксовані і в народній творчості.

Зелене Купало в літо упало.

До Івана Купала дітки просять дощу, а після Купала він сам йтиме.

Кати до Івана проса буде з ложку, то буде і в ложку.

На Івана Купала баба муки не мала, а на святого Петра (12.07) пирогів напекла.

Празник — Іван Бражник.

На Івана нажала, а на Петра напекла.

Після Купала не треба жупана.

До святого. Івана робить муха на пана.

Бджола каже: «Годуй мене до Івана — я зроблю з тебе пана; ...то вона вбере тебе, як пана; ...то наряджу тебе, як пана».

Догодуй бджолу до Івана, то нарядить тебе, як пана.

Згадай мене до Івана, а я зроблю з тебе пана.

Люди вірили, якщо піти в ліс проти Купала, то можна побачити, як цвіте папороть. Коди ж зірвану квітку сховати за капелюх, то обов'язково пощастить знайти під землею золотий скарб.

Велика роса на Івана — буде врожай огірків та горіхів.

Купальська ніч зоряна — вродять гриби.

Дощовий день — на неврожай.

 

Самсона (10). Його іще називали Сіногній. «На Самсона,— казали,— бійся мусона».

 Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів — аж до бабиного літа.

 

Петра і Павла (12). Цей святодень пов'язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. В карпатському регіоні власники тварин організовували святковий обхід (Петрівку) на вигоні. Гуцули, скажімо, приносили пиріжки з сиром (мандрики, персвертаники), після чого пастухи влаштовували різноманітні змагання, розваги, танці. В цей день юним иопасичам дозволялося зібрати один удій з усіх тварин і вигідно продати. Виручені гроші йшли на власні потреби.

 

На Івано-Франківщині я почув вислів: «А ти сьогодні копав Петра?» Коли ж поцікавився, що це означає, то виявилося, що й дотепер на Прикарпатті існує давній звичай «копати Петра».

 

Напередодні Петра і Павла пастухи та всі інші підлітки на толоках викопували квадратні канавки такої глибини, щоб можна було спускати в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного місця, яке правило за стіл, застеляли скатертиною і клали на неї принесені з дому продукти (переважно пиріжки з сиром, капустою та іншою зеленню), а також безалкогольну наливку. Кожен намагався почастувати інших смаковитим їством. Нерідко й самі готували зі сметани та сиру пиріжки-мандрики.

 

Розмова точилася неквапом. Згадували цікаві бувальщини, забавні історії. Брати участь у таких дійствах було за велику честь для підлітків. До свого товариства приймали не всіх, і вважалося великою ганьбою, коли когось залишили «поза гуртом». Натомість старші чи однолітки нерідко намагалися засипати Петра, а тому за ямкою вели постійний нагляд.

 

Петропавлівське свято мало і свій пісенний цикл. Ось кілька таких співанок.

 

А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле.
Лиш би цілувати!
Ой на Петра вода тепла.
Лишень її пити,
Який, мамцю, Петрусь файний,
Лиш би го любили!

 

Якщо на Прикарпатті «копали Петра» не лише пастухи, то в інших регіонах це було виключно професійне свято. На Подністров'ї відпасувачі ходили селом, а господарі обдаровували їх продуктами та грішми. На Поліссі та Лівобережжі пастухи або господарі спеціально готували мандрики. Особливо урочисто проводив цей обряд на Херсонщині. Кожна господиня призбирувала маслянку — сколотини, які залишалися після збиття масла, зливала її в горнятко і стоплювала (створожувала). 3 такого сиру додавши яєць та муки, робили кругленькі сирники, власне мандрики які варили в олії чи смальці. Тому й казали: «На Петра зозуля мандрикою вдавилася» Як відомо, з цього часу птаха вже припиняла свої співи.

 

Крім того на Петра і Павла виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хліб'і несли його до церкви на посвяту. Священик розламував книшики і причащав, наче проскурками, всіх присутніх. В такий спосіб жінки віддячували Петрові, що запровадив цей недовготривалий піст (до речі, на Петра і Павла власне й завершувалася Петрівка). .

 

Про Петрове свято в народі існувало безліч прислів'їв.

Раз у рік Петра.

Бабське літо до Петра тілько.

До Петра маточка відерце, а по Петрові глек і той неповнии.

До Петра не сподівайся тепла, а по Петрові та и по теплові.

На Петра і душа тепла.

Від Петра красне літо.

Йшло до Петра, а тепер до Різдва.

За Петра Афонського сонце повертається на зиму, літо на жару, а з Спиридона Сонцеворота (25.12) сонце повертає на літо, а зима на мороз.

Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться.

Кожний то знає, що святий Петро колоски підпалює.

На Петра колос, а па Іллю (2.08) жнива.

Не все в середу Петра.

По Петрові на дворі пусто, а в ноіі густо.

Соловей співає до Петра. . .

Як хліба вродили, то ні Петро, ні Павло їх не віднімуть.

Прийшов Петро — вирвав било (листок), прийшов Ілля - вирвав два прийшов Спас (19.08) - бери рукавиці про запас, прийшла Пречиста (21.09) - надереві чисто, а прийшла Покрова (14.10) - на дереві гаю.

Коли на Петра сльота, то буде вліті багато болота.

Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.

Якщо на Петра один дощ - врожай непоганий, два - добрий, а три - багатий.

 

Полупетра або Петрового батька (13). Деякі селяни вважали, що назва ця на честь Петрового батька, інші - лише самого Петра, а дехто пов'язував з тим що свято наполовину менше. Що б там було, але на Полупетра вшановували пастухів, а також тварин Деінде навіть не доїли корів, а варили борщ у трьох горщиках, оскільки Петро тричі відмовлявсь од Христа. У цей день пастухи мали змогу відпочити - не відпасували тварин, а тому казали: «На Полупетра щаслива Дітвора». З Полупетром пов'язано чимало молитов, присвячених тваринам. Ось зразок однієї, зафіксованої на Поліссі

"Христе, Боже наш, оберігай і опасай худобицю нашу вдень під сонцем, уночі під місяцем, під ясними зорями і на пізнім ляганні, і на раннім вставанні, і на досвітніх годинах, де вона роси спасає, де води спиває.

Сохрани її Боже, від звіра лютого, що п підстерігає, від язика злого, клеветучого, і від гада гадовитого, ненаситного, і від чоловіка лукавого та невірного, і від усякого чорного зла, щоб повсякчас обминало її воно. Щоб зле обминало, а добре зустрічало.

Нехай прибуває на нашій худобці усього із роси, із води, із усякого цвіту, що цвіте па нашій землі!»

Щаслива та хата, де худоби багато.

Коло худоби походиш, то сам собі вгодиш.

Як корова у хліві, то є харч на столі.

У ледачого господаря кінь не побіжить.

Кузьми і Дем'яна (14). «Кузьма і Дем'ян згубили жупан» - початок літньої спеки, адже за старим календарем це полудень літа.

 

Фотїя (15). Закінчували косовицю сіна і починали готуватися до жнив тому й казали; «З сіножаті пішли пожинки».

Якщо з'явилися жовті листочки на деревах - на ранню осінь і зиму.

 

Кирила і Афанасія (18). Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.

 

Євдоки, Євфросинії (20). Переважно дощовий день, який започатковує негоду.

Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.

 

Прокопа (21). Традиційний початок жнив. Дозрівання зернових збігався з достиганням чорниць. Крім того, жінки до сход сонця йшли на городи рвати кріпяк засіб для лікування головних болів, - дорослі відваром змивали, голови, а дітей купали у ваннах.

Серед народу вважалося, що соловей спіає доти, доки ячмінь не иикине колос, а зозуля лише до Прокопа. Але це вже віщувало лихо. Натомість пасічники не створювали нових сімей, бо не встигнуть запастись на зиму медом.

На Прокопа жита копа.

На Прокопа вже є на полі копа.

Прокіп нав'язав сім кіп.

На Прокопа приготуй плечі до снопа.

Що за молодиці, що регочуть серед пшениці? (Копи)

Якщо цей день дощовий, то хліб у копах може прорости.

Антонія (23). Якщо гримить і блискає, то десь у палі копи горять.

 

Прокла (25) Вважається,що в цей день бувають найрясніші роси.

На Прокла все промокло.

 

Гавриїла Архангела (26). Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.

 

Валентини (29). Цей день вважається святом «іменного снопа».

 

Івана Багатостраждальника (31). Цього дня жінки, котрих полишили зрадливі чоловіки, відправляли в церкві службу Божу. Дехто вірив у те, що після цього зрадливці повернуться назад і будугь вельми вірними у подружньому житті.

 

Прислів'я

 

 

 

Липень не тільки полудень літа, але й року.

Липень — вершина літа.

В липні в коморі пусто, а зате в полі густо.

Хто в липні жари боїться, той взимку немає чим погрітися

У липні хоч роздінься; а в грудні тепло одінься

Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмажить

У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

У липні день одбуває, а жара прибував.

Липень - пеклиця на зиму робить, а зима з'їдає.

Липень казати звик: «Я — грозовик».

У липні літо маківкою повито.

Готуй сани влітку, а воза взимку.

Погане літо буває, як сонця немає.

Літо на зиму робить.

Літо збирає, а зима поїдає.

Літо робить запас, а зима витрачає на нас.

Сонце пригріє — усе доспіє.

Хто влітку скаче, той взимку плаче.

Літо пролежиш — взимку до сусідів побіжиш.

Літо селянинові батько і мати.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Буде літо, то буде й розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема.

Хто влітку не ледарює, той взимку біди не чує.

Що еліті родить, то взимі не шкодить.

Літом і баба сердита на піч.

Літо весь рік годує.

Що літо приробить — зима переводить.

Тільки до Петра косарі.

Коса любить брусок і сала кусок.

Коса любить хитрого, а ціп дурного.

Піп і коса — то чортова души.

Косар іде косить, а хто буде за тобою штани носить?

Не ти будеш косити, а хто завтра твої штани носити?

Накосили косаниці та забрали в рукавиці.

Накосили скирду сіна, прийшла коза та й поїла.

З болота осока та рибиза з горбка.

Як буде нога в гною, то буде й губа в лою.

Поросла лепеха в косовий сажень.

Ну й коса, як бритва, не косить, а бриє.

Трава така, що й миш не пролізе.

Сім на стозі, а один на возі.

Ней косар і підкіском коситиме.

Хто рано косить, той хліба не просить.

Ну й пирій, як дротяка.

Хто в спідниці, той на копиці.

Поганою косою і хороший косар не буде косити.

Добра коса й камінь переріже.

Спиться, як після косовиці.

Як їде косити косар, то каже: «Одчини, жінко, ворота, бо перескочу>!», а коли вертає додому, то: «Позагрібай солому, а то перечеплюся...»

Сонце пече, липа цвіте, день одбуває — коли це буває? (Липень).

 

 reka

Бджоли сидять на стінках вуликів — на сильну жару.

Коли бджоли ранком виграють — на нестерпну спеку.

Цвіте липа — ловиться сом.

Ластівки, літаючи низом, граються — на дощ та вітер.

Високо в небі в'ються ластівки — утримається ясна погода.

Ліс без вітру шумить — на дощ.

Кроти нарили високі купини — буде тепла і ясна погода.

Золотиста вечірня зоря на безхмарному небі - утримається добра погода.

Мерехтять зорі кілька днів буде ясно і сухо.

Червонувате сяйво навколо місяця — на погіршення погоди.

Темнішає сонячне проміння — бути грозі.

Висока й крута веселка — на вітер, низька й положиста — па дощ.

Глухий грім — до тихого дощу, розкотистий — на зливу.

Грім гримить довго й невиразно — на тривалу негоду, недовго, різко і лунко — буде сонячно.

Якщо після короткочасного дощу з'явиться веселка, розфарбовуючи небо з півночі на південь, і червоний колір найяскравіший — на негоду.

Чим зеленіша веселка, тим густіший буде дощ.

Вода в річці піниться за день чекай дощу, чорніє — буде буря.

Нічна роса не висихає — буде гроза; що більша роса, то жаркіший день.

Якщо по небу пливуть білі чи кругленькі хмари, то дощу не буде, а коли утворюють стовпчики, то увечері можлива гроза.

Літній ранковий туман — на ясну погоду.

Похолодання під час дощу — ознака того, що незабаром погода поліпшиться. Хмари потяглися по небу смугами — буде дощ.

Небо в багрянцях передвіщає гарний ранок, але пізніше таки задощить.

Мурахи ховаються в гнізда — на грозу або сильний дощ.

Якщо «двері» в мурашниках відчинені по всій купині — опадів не буде.

Якщо при гарній погоді вітер різко змінив свій напрямок, то можна очікувати негоди.

Погожої днини в лісових криничках знизився рівень води невдовзі збереться на дощ.

Дощова вода стоїть у межах — на близьке прояснення, а як швидко всмоктується в землю на гриватий зливний дощ.

Якщо павук вилазить з гнізда і тче нову павутину або ж на відкритому повітрі робить іншу з довгими нитками — буде гарна погода.

Комашня ховається в листі дерев — на дощ.

Якщо п'явки бунтують, судомно звиваються, виповзають з води і присмоктуються до сухого місця бути грозі.

Розкумкалися вдень жаби — чекай дощу.

Озерна жаба вилізла на берег просить дощу.

Жаби стиха покумкують - на дощ, голосно кричать на хорошу погоду, мовчать — перед похолоданням.

Упіймався на гачок в'юн — чекай дощу.

Кажани довго літають після заходу сонця буде ясно, й тепло.

До пізньої ночі сюрчать коники (цвіркуни) — ранок буде тихий і сонячний. Перед дощем вовна на вівцях м'якшає і випростується.

Павуків майже не видно на мінливу, а багато — на суху й теплу погоду.

Вороння злітає під хмари — до негоди.

Якщо влітку багато молочка (осоту), то зима буде холодною.

Вранці на низинах суха трава наступної ночі чекай дощу.

Латаття ледь-ледь піднімається вранці над водою, але із запізненням - по обіді прибуде дощ.

Вранці туман стелиться по воді — день порадує теплом.

Напередодні негоди збільшуються запахи застояної у ставках води.

Якщо вранці квіти мокриці закриті й поникли, то вдень слід чекати дощу.

Перед дощем кручені паничі складаються вузликом.

Якщо голки в будяка розм'якли, майже стулилися й не колються — перед дощем, а коли наїжачилися — на спеку.

Берізка польова згортає квіточки вінчиком у парасольку—на негоду.

Білі, жовті, оранжеві, рожеві й червоні квіти портулаку розкриваються тільки на сонячну погоду.

Якщо земля під кущем бур'яну «куряче просо» ніби покроплена водою — вдень задощить.

День паркий, а з листя осокора чи клена крапають «сльози» — чекай дощу.

Перед дощем пуп'янки троянд і шипшини не розпускаються.

Якщо жовта акація сильно пахтить і біля неї в'ються дрібні комашки—на дощ. Якщо кіт згорнувся в клубочок і лапками приховав писок похолодає, а коли вмивається, довго полизуючи лапку,— на суху погоду.

Корови лягають спати на дворі - буде гарна погода, під навісом -занегодить.

Череда ввечері повертається додому спокійно - завтра буде хороша погода, якщо ж корови бунтують — втрачають спокій і ревуть — чекай негоди.

 

Якщо корови ввечері пожадливо скубуть траву назавтра збереться на дощ.

Корови мало п'ють води, вдень сплять — на дощ.

Худоба збивається докупи на негоду.

Корови знехотя й ліниво піднімаються вдень, коли їх вигонять у череду, - буде спека, а кати чекають попасичів — на спад температури.

Гуси вилежуються і брьохаються у воді, котру їм заготували, — на дощ.

Дощ іде але кури не ховаються - сподівайся затяжних опадів, навіть на кілька діб.

Якщо ви помітили, що навіть стара кішка починає гратися - перед дощем; молодий кіт заграє з курми чи вилазить високо на дерево- також перед негодою.

Пес сідає на задні лапи й ніби повзе — на опади в будь-яку пору року. З'явилася у вас млявість і тягне на сон — невдовзі занегодить.

Вогонь у печі біліє, а жар швидко гасне — завтра занегодить.

З'явився перший туман іди по гриби.

Якщо влітку цвіте багато дикої моркви, то наступна зима буде теплою.

Якщо на сосні багато шишок добре вродить ячмінь.

Жаркий липень, то і грудень буде морозяний.

Яке літо, така й зима, літо буряне зима з заметілями.

Літо з грозами зима зі снігом і морозами.

Літо сухе, спекотне—зима малосніжна, морозяна.

Мокре літо - осінь ясна; літо мокре й тепла осінь на довгу зиму.

Після сухого й спекотного літа наступний рік буде врожайним.

Коли достигають чорниці — починай косити жито.

 

 
Категорія: МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар | Додав: пиріжок (18.06.2013)
Переглядів: 1096 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Друзі сайту
Цікаве на сайті