Народний прогностик (березень)
Казимира (4 березня).
Як правило, нестійка погода: «У Казимира,— казали,— непевна віра».
На святого Казимира вийде жайвір з пір'я.
Якщо на Казимира погода, то буде на бараболю урода.
Тимоша, Хоми, Весногрія (6). У давнину казали: «Прийде Хома, то не страшна й зима» чи «Прийшов Хома, вважай. Зими нема». Вважалося, що в цей день весна вже прийшла до дверей, а тому «Тимошеве тепло віє — старого гріє», «На Весногрія і старцю надія».
Обертіння, Івана Предтечі (9). У цей день птахи повертаються з вирію і шукають собі місця для гнізд. Якщо бачили журавлів (веселиків), то рахували, скільки їх у небі,— стільки злотих коштуватиме «корець жита» (мірка для зерна). Якщо жайворонки летять високо, то «це вони до бога летять молотить», а коли низько — «не донесли ціпа, і він упав, а тому й птахи поприпадали додолу». Кажуть, що на Обертіння птиця обертається до гнізда, діти — до хліба, а чоловіки — до жінок та роботи; отже, в цей день не можна прати білизну.
Василя - плаксивця (13). Вважалося, що в цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь зі стріхи капає — землю поквапує».
Євдокії, Явдохи-плющихи (14). За старим стилем це перший день весни, а отже, має прокинутися байбак — вилізти з нірки, тричі просвистіти й знову лягти на другий бік, а ховрашок лишень перевернеться в кубельці. Та що б там було, але люди в цей день особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо. Якщо бачили ластівку, то жбурляли в неї грудочку землі, приказуючи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» Хлібороби дослухалися, чи не заспіває своєї улюбленої пісні вівсянка: «Діду, діду, сій ячмінь!»
Справді-бо, весна вже кликала селянина в поле, бо «одова Євдоха виходить із плугом». Ось чому так ретельно стежили за погодою.
Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
Який вітер на Євдохи, такий буде і до Покрови.
Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.
На Євдохи звідкіля буде вітер — звідти буде ціле літо.
Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер з півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє од Дніпра (із заходу), то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу — плодитимуться бджоли, а з півдня — врожайний на хліб рік.
Гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків.
Новий місяць появиться з дощем — бути мокрому літу.
На Євдохи гарний день, то треба сіяти льон.
Увесь день погожий — усе літо пригоже.
Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.
Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.
З Євдокією пов'язано чимало прислів'їв та приказок.
Євдокія красна, то й весна красна.На Явдоки — голі боки.
На Явдоки — води по боки.Прийшла Євдокія — селянинові надія.
Прийшли Євдокії — дядькові затії: плуга чинити, борону точити.
У Явдохи сила — весь поділ замочила.Євдоха з водою, а Григорій (6 травня) з травою.
Якщо курка на Явдоху нап'ється, то на Юра вівця напасеться.
Федота (15). Якщо вітряно й холодно, то довго не з'являтиметься трава, а тому казали: «Федот кошматий — паші не мати».
Конона (18). Святкували переважно власники коней, оскільки Конон вважався покровителем цих тварин. Тим часом жінки передивлялися й перебирали городнє насіння: «На Кононовій днині город сниться господині».
Сорок святих, або Сорок мучеників (22). Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. В інших місцях випікали таке печиво, що нагадувало птахів, відносили сусідам, аби краще неслись гуси й висиджувалися яйця.
Діти ж, взявши печиво, вибігали за село й наспівували веснянки. Власне, з цього дня дозволялося починати веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажанням: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров'ячко, а нам на тепло!»
На півдні України (в інших регіонах — на Олекси) пасічники починали виставляти вулики з омшаників. Якщо було холодно, то стукали в стінку, приповідуючи: «Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте густі меди, і рівні воски, і часті рої господу Богу на офіру (пожертву), а господареві на пожиток!»
За звичаєм, в цей день дівчата варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто на провесні потопче його,— убезпечить життя й здоров'я протягом року. Тому всі, навіть літні и кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»
Завбачливі господарі починали готувати збіжжя для ранніх зернових, а жінки висівали розсаду капусти.
Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків («Сорок святих ще принесуть сорок морозів», хоч «На Сорок святих сорока має вложить у гніздо сорок паличок, а глухар проспівати сорок пісень»).
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно — бути сорока морозам.
Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
Дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав.
Сорок святих сорок лопат снігу викинуть.
Напитав Сорок святих і без Великого посту.
На Сорок святих погода, то на гречку урода.
Теплого Олекси (30). Цей день вважавсь уже весняним — скресала крига, починалися весняні повені, хоч земля, як вважали, має розмерзнутися після першого грому. Відтак люди готували польовий інвентар. Проте в цей день ніхто не робив, а спостерігали за погодою. Щоправда, всі без винятку пасічники мали виставити бджоли для обльоту. Тому й казали:
На Теплого Олекси діставай вулики.
На Олекси риба-щука хвостом лід розбиває.
На Олекси кидай сани, готуй воза.
На Олексія з гір вода, зі ставу риба.
На Теплого Олексія ожила й повія.
На дев'яту неділю граки прилітають, а на дванадцяту вдова вийде з плугом в поле.
Кирила (31). У цей час часто псується дорога і бувають заморозки. «Кирила,— казали,— Євдоха обдурила — запросила в гості, а сама гріє кості».
Минув Олексій, Кирило каже: «Ще не сій».
Буває на Кирила святого ще морозу много.
Великий піст. Він не тримається числа і залежить од кількості м'ясниць, котрі починаються од Різдва. Якщо Великий (це найдовший од всіх постів, а тому і зветься Великим) піст має сталу кількість тижнів — сім, то м'ясниці «рухомі», тобто кожного року регулюються церковниками; ними власне визначають, коли має збігтися Великдень з повним місяцем. По закінченні Великого посту наступає Пасха.
Віруючі люди вельми дотримувалися Великого посту, намагаючись не вживати скоромних страв. Його відлік іноді починається наприкінці лютого, але здебільшого у березні.
Перший понеділок Великого посту звуть «поминальним» — справляють поминки по покійниках. На Закарпатті в цей день жінки намагалися добре помити посуд, а чоловіки сходилися в корчмах, щоб скріпити спілку, хто з ким разом працюватиме. У давнину на поминальний понеділок газди лагодили взаємини з ковалями. Оскільки цим ремеслом займалися переважно цигани, то їм давали, коли кололи свиню, безкоштовно голову. Той, хто знехтував цим звичаєм, позбавлявся права звертатись до коваля.
За першим тижнем Великого посту передбачали погоду. Скажімо, який день у понеділок, такий врожай буде на яровину, вівторком завбачували процес посіву, середою — копання, четвергом — сінокіс, п'ятницею — жнива, а суботою — брання конопель.
Про піст у народі створено, й чимало прислів'їв.
Великий піст усім прижме хвіст.
Піст — не міст, об'їхати можна.
Прийшов Великий піст — тягни дзвони за хвіст.
Прийшов Великий піст — підігнув собака хвіст.
У Великий піст не ходи у гості.
Середопістя, Середохрестя, Христопоклонна. Четвертий тиждень Великого посту називається «середопістя», середу звуть «середохресною», а неділю — «христо-поклонною», оскільки віруючі намагаються якомога більше «бити поклонів».
На середохрестя випікали з пшеничного борошна пісне обрядове печиво у формі хрестиків, і називалося воно «хрести». Його тримали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим як зробити засів, посівальники з'їдали по коржикові, а одного клали на ріллю й обсівали «на добрі сходи і щедрий врожай».
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.
У березні кожух і без гудзиків теплий.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
Ще березень далеко, а він уже вигляда лелеків.
У березні день з ніччю зустрічається.
У березні ячмінь каже: «Кидай мене в болото — буду як золото, топчи мене у грязь — будеш як князь!»
Від березневих дощів земля квітне.
Місяць березень за один день сімох жінок міняє.
Ні в березні води, ні в квітні трави.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
У березні зі стріх капле, а в квітні травицею пахне.
Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
Трапляється в березні год, що в ньому сім погод.
Буває март — за всі місяці варт.
В марті курка з калюжі нап'ється.
Март з водою, квітень з травою, а май з квітами.
Мартове тепло, як мачушине добро.
Март невірен: то сміється, то плаче.
Прийшов марець — відморозив палець.
Прийшов марець — кіт як старець,— вдома не ночує, бо весну чує.
Прийшов марець — задер голову не один старець.
Але і в марці ще мерзнуть старці.
Як прийшов марець, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь.
Вночі марець тріщить, а вдень плющить.
Баба сказала: «Перебула січень, а на марець виставлю палець» — та й у марті замерзла.
А все-таки марець хапає за палець.
Марець спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде молотний.
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
Січень лютує, ліотий бушує, а в марті всяко буває: він на літо повертає.Що марець не випече, то цвітень висіче.
Марець хоч одним ріжком, а в маслі затопиться.
Як мине марець — готуй у поле ярець.
Март всіх місяців варт.Сій не пусто, то збереш густо.
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичай.
Від ранньої весни небагато радості.
Вночі блищить, тріщить, а вдень хлюптить.
* * *
Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні — на холодне літо.
Качки прилетять гладкі й угодовані весна буде довга й холодна.
Ранній приліт жайворонків та граків — на теплу весну.
Якщо граки прилетіли прямо на гнізда — буде рання весна.Грак прилетів — через місяць сніг зійде.
Граки на гнізда сіли — через три тижні можна сіяти.
Якщо граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано.
Граки зграями над гніздами в'ються: то сядуть, то знову піднімуться — погода зміниться.
Якщо гуси високо летять — води буде багато, а якщо низько мало.
Гуси сидять, поховавши голови під крило,— буде похолодання.
Ворони купаються ранньою весною — до тепла.
Журавель прилетів — скоро лід зійде.
Чайка з'явилася — незабаром крига рушить.
Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували на Україні,— бути дружній і повноводій весні.
Голуби розворкотілися — на тепло.Побачив шпака — знай: весна біля порога.
Ранній приліт шпаків і жайворів — до теплої весни.
Жайворонок з'явився — до тепла, а зяблик — до холоду.
Ранній обліт бджіл — на красну весну.
Якщо в гніздах менше яєць, ніж звичайно,— рік буде неврожайним (у такий спосіб птахи віщують, яким буде літо на корми).
Місяць ріжками вниз — на тепло й добрий врожай.
Місяць у великому туманному колі — за два дні буде негода, а коли у вузькому, то настане завтра, Сонце в темнуватому прозорому колі або ж червоне перед заходом — чекай вітру.
Червоний колір місяця в березні — ознака швидкого похолодання, посилення вітру, але ненадовго.
Сині хмари — на тепло і дощ.
Хмари пливуть високо — буде добра погода.
Якщо хмари ущільнюються і видимість погіршується — чекай опадів.
Сніг навесні тане з північної сторони мурашника — літо буде тепле й довге, а з південної - холодне й коротке.
Сніг тане раптово і вода збігає швидко — буде мокре літо.
Якщо з берези тече багато соку — літо буде дощовим, і навпаки.
Довгі бурульки — весна буде затяжною; якщо багато довгих і товстих бурульок — на врожай ярини.
У березні посилення вітру віщує потепління й рясні опади: вітер вночі вода вдень.
Ранній грім у березні — чекай повернення морозів.
Грім на початку березня — на шкоду житу і ячменю, бо буде рання весна.
Перший грім при північному вітрі — холодна весна, при східному суха й тепла, південному тепла, західному — мокра.
Тополя пізно розвивається — літо буде прохолодне.
Розпускається березовий лист — сій овес, лист повний — сій повно; на березі вгорі раніше розпустилося — сій хліб рано, якщо внизу — сій пізніше.
Якщо береза раніше опушиться за клена — літо буде сухе, а пізніше — дощове.
Якщо вільха раніше розпустить бруньки од берези, то чекай холодного, дощового літа, коли ж береза — сухого.
Цвіте ліщина — час виставляти вулики на пасіку.
Якщо проліски, підсніжники та лісові фіалки розкриють свої «очка» — буде хороша порода, а коли бутончики закриті й припалі — наближається негода.
Тільки-но з'явилися підсніжники — час висівати в хаті на розсаду овочі та квіти.
Великі роси — на добрий врожай.
Рання весна — ознака того, що влітку буде багато негожих днів.
Якщо рання весна щедрить інеєм — на хорошу погоду.
Над лісом або чагарями повітря здається синюватим — чекай потепління.
Перед потеплінням навіть у мороз шиби «плачуть».
Сухі листки тютюну стають вологими і не розтираються в пальцях — на відлигу.
Свиня тягає солому в зубах — на вітер, і то сильний.
Якщо в березні лежить сніжок за видолинками — врожай на городину і ярину.
|
