Поклоніння пастирів. Серед вибраних Небом людей були місцеві пастухи, що пасли свої стада. Вони заслужили на ласку в числі перших дізнатись про цю радісну навину, бо були простими побожними людьми.Знаву цитуємо з книги св. Марії з Агреди: "Ось їм з'явився сам Архангел Гавриїл. ...Велике сяйво огорнуло їх, вони завмерли з переляку. Тоді Архангел Гавриїл звернувся до їх гурту такими словами: "Ви чесні люди, не лякайтесь: бо я звіщаю вам велику радісну новину, а саме, що нині для вас у місті Давида (Вифлеємі) народився відкупитель Христос, наш Господь. А на знак правди цього я виявляю вам, що ви знайдете Немовля у пеленках, покладене у яслах". Як тільки він закінчив говорити, перед очима пастухів з'явилась сила Небесного війська; і ніч загомоніла ангельським гімном: "Слава Богові на висотах і на землі - мир людям Його уподобання".
Як все замовкло, пастухи зі всіх сил поспішили до Вифлеєму. В печері вони знайшли св. Родину. З глибокою пошаною і радістю на душі вклонилися Немовляткові Ісусику як істинному Богові і Спасителеві людського роду".
Поклоніння мудреців.
Прийшли поклонитися Дитяткові Ісусові після Його народження і три царі-мудреці. Вони були уродженцями Персії, Арабії і Сави.( Пс. 72, 10) - країн на схід від Палестини. Ангел їм теж звістив радісну новину з Вифлеєму. Ось як описує св. Марія з Агреди: "...Зірка була несхожа на інші зірки: вночі освітлювала небо, як ліхтар, а вдень яскравістю змагалася з сонцем.
Вийшовши зі своїх палаців, кожен з цих трьох царів і кожен у своїй землі зауважили у небі цю провідну зірку. Зібравшись у дорогу, всі троє пішли за нею і зустрілись в одному місці. Тоді та зоря над ними знизилась і вела їх всю дорогу, проливаючи на них своє сяйво.
Прибувши, вони вклонилися Немовляті, визнаючи Його, як істинного Бога і чоловіка. Царі пожертвували Божому дитяті особливі царські дари: золото, ладан, миро. Припавши до землі, вони у глибокій покорі вручили дари Небесній Матері, з якими Вона звернулась від їх імені до Дитятка Ісуса. Коли три царі віддалялися від Вифлеєму, вони знову побачили знайому їм зірку, що показувала шлях у рідні землі."
Скринька фактів
Мощі трьох мудреців були перенесені Фрідріхом Барбароссою зі Сходу до Колонії (1162р.). У Латинській церкві пам'ять трьох царів вшановується 6 січня.
Пастирі (пастухи) є представниками євреїв (убогих), три царі представниками поган (багатих). Пожертвувані дари також мали своє символічне значення: золото символізувало їх любові вірність Христу як Цареві; кадило - молитву як Богу, смирна (миро) - умертвлення як Спасителеві, який терпітиме за людей. |
