Найдавніше передання, що говорить про смерть Пресвятої Богородиці записане в творі, який у Західній Церкві знаний як "Перехід (це означає смерть) св.Марії". Автор цього твору невідомий. Історики вважають, що цей твір походить з кінця другого або початку третього сторіччя, а деякі ставлять його аж на кінець шостого віку. З твору довідуємося про чудесне й святе Успення Пресвятої Богородиці. Ось його коротка історія: ...
Хоч празник Успення нагадує нам про сумну подію смерті, та все ж таки належить до радісних празників. Богослужіння празника Успення повне радісних і веселих гімнів. У тому дні Св. Церква радіє, бо Пречиста Богоматір з тілом і душею перейшла з земного життя до вічної слави Свого Сина. А також радує те, що з Її Успенням ми одержали в небі могутню Заступницю і Покровительку.
Місце гробу Пречистої Діви Марії було з давніх-давен у великій пошані. Цісар Теодозій Великий збудував тут величаву церкву, та коли перси захопили Єрусалим, церкву спалили. У 1130 році поставили знову церкву, яка стоїть і до нині....
Чи встигнемо ми до Успіння
Вмолити сумління своє?
Натуга - опора суспільна. Безмежжя - веління моє.
Утішимось спадком лукавим
Чи вдарим у вічності дзвін?
Нетлінність невір'ям ославим? Невинність піднімем з колін?
І скільки нам випаде знати
Жаги неостуджений спіх,
Щоб згадка про Нанебовзяття
Осяянням стала для всіх?..
