|
У категорії матеріалів: 5
Показано матеріалів: 1-5 |
|
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
| Вже прийшла друга Пречиста
І вплела в свої намиста
Грона калинові,плоди пурпорові
Із яблук налитих, із груш соковитих,
Із кавунів, динь і слив
З неповторних земних див.
Різних сортів винограду,
По дозрілому йде саду,
По щедрій землі, по плаю
Це тобі й мені, -я знаю
І всім сущим на цім світі
Оті дари розмаїті,
Оця краса урожаю,
Ці лани,- з краю до краю,
Ця безмежна неба синь...
Навкруги, - де зір не кинь!
Подякуймо, поклонімся!
І уклінно помолімся
До Діви Марії, - за дари такії.
|
|
|
Вересневий день такий духмяний,
І дарами повняться поля.
А в стареньких Якова і Анни
Народилось золоте Маля.
Пригортають вимолену мрію,
Донечку - немов троянди цвіт -
І не знають, що на їх Марію
Вже давно чекає цілий світ.
Що слова здійснилися пророчі,
І в колисці Діва та свята,
Що через роки, одної ночі
Нам народить Господа-Христа.
Вже любов'ю зір її зоріє,
Вже й тепер найкраща на землі!
З днем народження Тебе, Маріє!-
Славимо дорослі і малі...
|
|
Богослужіння цього
дня повні радісних тонів, наче б це було Христове Різдво або його
світле Воскресіння. Головні мотиви цієї радості - це кінець бездітності
праведних Якима та Анни, це початок нашого спасіння, це праведна
гідність Богоматеринства, це особлива роль і значення Богородиці в ділі
спасіння людства. Св. Іван Дамаскин каже про цей день так: "День Різдва
Богородиці є днем всесвітньої радості, бо через Богородицю увесь
людський рід обновився і смуток праматері Єви перемінився у радість".
Різдвом Пречистої Діви Марії найперше радіють Її батьки. На стихирах
стиховні малої вечірні Церква до них кличе: "Радійте, Якиме й Анно,
радійте, бо від неплідної родиться Причина нашої радости і спасіння".
Різдвом Богородиці радіють ангели й люди: "Всечесне Твоє Різдво,
Пресвята Діво чиста, - співаємо на Господи возвах" малої вечірні -
множество ангелів на небі і людський рід на землі славить, бо Ти стала
Матір'ю Творця всіх Христа Бога. Того благаючи, не переставай молитися
за нас, що на Тебе по Бозі надію покладаємо, Богородице Всехвальна і
Непорочна".
В цій радості беруть участь усі святі Старого й
Нового Завітів: "Обновися, Адаме, - каже світилен утрені - веселися,
Єво, радійте пророки з апостолами і праведними, бо сьогодні загальна
радість ангелів і людей засіяла від праведних Якима й Анни: Богородиця
Марія".
Марія народила нам Спасителя. Коли ж Ісус помирав на Хресті, то сказав
до св. апостола Івана: "Це - Матір твоя". Це і нас стосуються ці слова.
Марія є нашою матір'ю, а ми - Її діти. Дитина завжди схожа на матір. І
ми повинні бути подібними до Марії. Пречиста Діва була Непорочною, без
усякого гріха. То ж будьмо і ми чистими, зненавидьмо гріх.
|
"Це - Марія, Матір! Зовсім маленька Марія, така маленька, що могла б спочити в руках дитини; Марія, не більша, як лікоть; голівка, як зі слонової кості, злегка підфарбована рожевим, і маленькі, яскраво-червоні уста, які вже більше не плачуть:
вони роблять майже непомітні смоктальні рухи, але тяжко уявити собі, що
вони можуть смоктати материнські груди. Носик між двома кругленькими
щічками маленький, і коли його легенько торкнути , то відкриваються двоє
оченят, і ці дві невинні блакитні крапочки дивляться на нас, не бачачи.
На круглій голівці світло-рудувате волоссячко утворює ніжний пушок, що
має колір майже білого меду. Прозорі вушка нагадують дві рожеві мушлі. А
ручки! Що то за маленькі ручки, що піднімаються в повітря, а потім
дістають до маленького ротика! Складені, вони нагадують два пуп'янки, що
скинули зелень чашечки і готові розпуститись... а тепер, розкриті...
схожі на дві камеї зі слонової кості з червонуватим відтінком.
Малесенькі рученята з рожевого іскристого алебастру з п'ятьма блідими
гранатовими нігтиками... Як можуть такі рученята висушити море сліз?"
|
Празник Різдва Богородиці
- це одне з найбільших свят, що розпочинає церковний рік. Це празник
особливо радісний і важливий - день народження Пречистої Діви Марії,
Матері Божої, Цариці Неба і землі.
Св. Євангелія записала нам
дуже мало подій із життя Пречистої Діви Марії. Тут нічого не сказано про
Її різдво, про Її молоді літа чи про Її св. Успіння, ані навіть
неподано імен Її праведних батьків.
Головне джерело вісток про
життя Пресвятої Богородиці - це апокрифічна книга, написана приблизно у
170 - 180 році, яка називається Протоєвангеліє Якова. У Протоєвангелії
Якова читаємо: Пречиста Діва Марія по батьковій лінії походила з
царського роду Давида, а по матері - зі священичого роду Арона. Її
батьки жили в Назареті і були заможними людьми. Батька звали Яким, а
матір - Анна. Вони відзначалися великою побожністю і жертовною любов'ю
до Бога та ближнього. Яким ділив зібрані з власного поля плоди на три
частини: одну частину давав на жертву Богові, другу - для бідних, а
третю залишав собі. Великою журбою Якима й Анни була їхня бездітність. У
жидів бездітність вважалася не тільки за брак Божого благословення, але
й за Божу кару. З тієї причини вони зазнавали багато прикростей. Тож
нічого дивного, що вони безнастанно благали в Бога дитини. Це була
головна мета їхніх молитов, постів і милостині. Яким і Анна обіцяли
присвятити дитину Господеві, якщо Бог вислухає їх прохання. Господь Бог
вислухав і дав їм дочку, яка була призначена на Матір Божого Сина. Цю
вістку Бог передав Анні через св. Архангела Гавриїла, що об'явився їй і
сповістив про те, що вона зачне Преблагословенну Доню, яку назвуть
Марією.
|
| |
