 Після чуда у Витанії, де Ісус воскресив померлого Лазаря, який вже чотири дні лежав у гробі, увірувало в нього дуже багато людей. Слава про Ісуса, як великого учителя, пророка і цілителя розійшлась не тільки по Галилеї, його бідній країні, але й по сусідніх місцевостях - Самарії та Юдеї.
Кілька днів перед святом Пасхи Ісус сказав до своїх дванадцятьох апостолів: "Тепер ідемо в Єрусалим. Там видадуть Мене первосвященикам і книжникам. Вони засудять Мене на смерть і передадуть римлянам. А ті знущатимуться наді Мною, плюватимуть на Мене, бичуватимуть Мене й уб'ють. Але по трьох днях Я воскресну" (Мр. 10,35-34).
Ісус верхи на ослі в'їхав в
Єрусалим. Люди, що були з Ним в дорозі, розстелялиперед Ним свій одяг,
немов пишний килим. Інші зрізували з пальм гілки і кидали їх Йому під
ноги. Люди, що йшли навколо, вигукували: "Осанна Синові Давида!
Благословен, хто йде в Ім'я Господнє..."
Назустріч Ісусові
вийшло все місто, бо кожен хотів побачити свого Месію в силі і славі.
Але слава Христова тривала недовго, бо за ним, наче тінь, уже йшла зрада
Юди, зрада народу, йшла тінь мук, Хресної дороги і розп'яття.
|
