Дозвілля

Меню сайту
Категорії розділу
МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар
ПОГОСТИНИ (Василь Скуратиівський)
Історія однієї душі.
ЧУДЕСНА СВІЧКА Сельма Лагерлеф
Різне
Фото
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 530
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Block title
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика  ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Каталог
сайтів України

Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов Львівський каталог сайтів
Головна » Статті » Література » МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар

8. Народний прогностик (жовтень)

Народний     прогностик     на
жовтень
 

 
Ярини (1 жовтня). Цей день ще називали «журавлиним літом».
   Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються зима раніше себе не покаже.
  
Трохима (2). У цей день хлопці й дівчата обирали одне одного. Звідси й примовлянка: «На Трохима не проходить щастя мимо — куди Трохим, то й воно за ним».
   З 2 по 10 жовтня пасічники переносили в омшаники (погребки) вулики. При цьому спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом — зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

Дениса (3). Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — зимно, але сонячно.

Кіндрата (4). Починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Різкий північно-східний вітер — на холодну зиму.

Фотія (5). Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.
  
Зачаття Івана Предтечі (6). Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.
   Тік і потік починок приволік. На Предтечі тулися до печі.

Єфросинії (8). Цей день у народі ще називали «капустником», бо, за повір'ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися.
Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії. Коли на Єфросинії тепла погода, то ще тепло триватиме три тижні.
Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (21.11).
Ранній сніг — на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде добрий врожай, якщо сухий — літо буде погоже.

Івана Богослова (9). Завершували всі польові роботи.
Хто не посіяв до Богослова — не варт доброго слова.
Коли до Богослова проса буде з ложку, то буде і в ложку.
На Богослова дощ зі снігом — у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло день буде дощовий і холодний.

Покрова (14). З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка як корова».
   Цікаву молитву, котру виголошували напередодні Покрови дівчата, що збиралися заміж, записав од своєї матері Ганни Трохимівни Скрипки фольклорист В. М. Скрипка. Ввечері юнка, ставши перед образами, причитувала:
Святая Покрівонько,
Покрий мені голівоньку

Оце осінню.
Хоч і драною хустиною,
Аби з хорошою дитиною,
Щоб із сторони,
Щоб свекорко, як батенько.
До мене були,
Свекрівонька, як матінка,
Мене прийняли,
Щоб діверки та зовиці,
Мов братики і сестриці,
До мене були.
Щоб ділечко поробила.
Чужій сім'ї,догодила.
Всім мила була,
Не лаяна і не бита,
Нагодована і вкрита
Спатоньки лягла.
 

   На Покрову в південних губерніях України закінчувався термін найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»). котрий тривав до весняного Миколи.
   Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шмат кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата": якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири деревини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз, "щоб сухо в хаті було".
У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари.
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і в грудні.
Якщо до цього дня не опаде з вишень листя - на теплу зиму.
Зранку вітер з півдня, а по обіді шз півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішній - холодною, шз заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Покрова породила й чимало прислів'їв.
Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.
До Покрови давали молоко корови, а після Покрови пішло молоко в роги корові.
До Покрови думай про пашу корові
Минула Покрова - з'їла полудень корова
По Покрові і слід по корові.
По Покрові — то і по теплові Настали жнива - лежить баба нежива, а прийшла Покрова - стала баба здорова.
Прийшла Покрова — зосталася здорова.
Недалеко до Покрови - ще сіна накошу, а прийшла Покрова - заніміла мова.
Покрова всю землю покриває листям або снігом.
Прийшла Покрова — натопи хату без дрова
Прийшла Покрова — всохла діброва.
Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома
Хто сіє по Покрові, той не має, що дати корові; ...той виводить взимі корові;...той відсіває по корові. Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат - шлюбним вінцем. Прийшла Покрова - заревіла дівка, як корова
Покрівонька,Покрівонька, покпий мені голівоньку яков-таков онучею, хай дівкою не мучаюсь;...як не хусткою то онучею, бо дівкою вже надокучило;...хоч ганчіркою, аби я була жінкою.
   
Сергія Послушного (20). З цього дня вже чекали зими
                   Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

Якова (22). Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу.
                  Після Якова осінь вже заплакала.
                  Після Якова тепла ніякого.

Євлампія (23). Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

Євфимії (28). Цей день ще називали «болотихою»
                 Розкисли дороги-застрягли в Євфимки ноги.
                 Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

Осія (30). В цей день колесо з віссю прощається
                Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс
                Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

Луки (31). Крім осіннього, є і весняний (5.05). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука — з'явилися хліб і мука».
Вже починали перевозити сіно з далеких відстаней.
До Луки не везуть сіна з луки.
Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки.

 
* * * *
Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.
У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродиться дідько.
У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді й ноги дубіють.
Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.
Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
Осінь каже: «Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш!»
Весною дощ парить, а восени мочить.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя сніг ляже пізно.
Пізнє опадання листя — на тяжкий рік.
Якщо листя з дуба і беріз опаде чисто — легкий рік, нечисто— на сувору зиму.
Листя кладеться на землю долілиць — на врожай.
Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, вночі — лежатиме довше.
Скільки не випало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
Сова кричить до холоду.
Грак відлетів — чекай снігу.
Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітрові.
Рано линяють голуби — на ранні приморозки й холодну зиму.
Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір'я чекай різкого похолодання.
Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма застьожками — холодною.
Якщо восени сіренький ранок, то Жди ясного дня.
Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари,— перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
Червоний, місяць на вітер, блідий на дощ.
Пізньоцвіт осінній на Закарпатті з'явиться у жовтні — на ранню зиму, у листопаді — на пізню.
Якщо високими поросли бур'яни, то зима буде сніжною, з частими завірюхами.
Вовча ягода перед дощем особливо пахне.
Чорна бузина і калина достигли не по порі чекай холодної і лютої зими.
Спориш довго не змінює восени свого кольору на щедрий врожай зернових наступного року.
Білка мостить гніздо високо — на теплу зиму, низько — на люту.
Запаслися білки на перезимок великим припасом горіхів — на хат одну зиму.
Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку й коротку зиму.
Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
Якщо польові мурашки витягли високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водойм.
Коли подушки гнізд у рудих лісових мурах товсті й міцно складені зима буде морозяною, а пухкі «сирітською».
Польові миші переселяються до людських жител восени на сувору зиму, а весною - мокре літо; якщо болотяні миші влаштовують поверх купин гнізда, на мокру весну й часті повен..
Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
Якщо кроти роблять входи до нори з півночі - до теплої зими, з півдня - холодної, зі сходу - сухої, а із західної — мокрої. Пізній гриб пізній сніг.  Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний на мороз.
 

 
Категорія: МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар | Додав: пиріжок (19.06.2013)
Переглядів: 3061 | Теги: приказки, прикмети, прислів'я, свята, повір'я, жовтень | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Друзі сайту
Цікаве на сайті