|
Вечорниці, ворожіння на Андрея
Вечорниці
Керівники обох спілок
обирали на осінньо-зимовий період село, де мали збиратися вечорниці, і
наймали за відповідну плату чи угоду хату. Зазвичай, це були хати
одиноких жінок, здебільшого вдів. Хлопці зобов'язувалися забезпечувати
хату паливом, а дівчата - стежити за чистотою.
Першими сходилися дівчата.
Вони
розпочинали вечорниці спільною працею (пряли, вишивали, лущили насіння
стручкових рослин, дерли пір'я). Пізніше приходили хлопці. Всі спільно
співали, жартували, грали в різні ігри, танцювали(якщо це не був піст).
На вечорницях вирішували і громадські справи(лагодження шляхів, копання
громадських кирниць, допомогу літнім та немічним людям, тощо.)
Далі була спільна вечеря, на яку складалися всі, а приготовляли вже в
час вечорниць під наглядом "вечерничої матері". Це була старша поважна
жінка, в хаті якої сходилися і яка мала наглядати за молоддю.
Кожен учасник вечорниць повинен був дотримуватися встановлених законів (тобто не приходити напідпитку, не лихословити, не ображати інших). Хто порушував молодіжні звичаї, таких позбавляли права відвідувати гурти.
Вечорниці відігравали важливу роль у повсякденному побуті нашого народу. Такі зібрання не тільки виховували у молоді високі зразки моралі, але й риси лицарства, поваги до старших, а також навчали їх різних ремесел та театральних навичок (співу, танців).
Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але звичаї і обряди цього дня мають стародавній, дохристиянський характер. З давніх-давен на "Андрія" дівчата ворожать. Звичайно, це відбувається жартома, але у глибині душі кожна дівчина вірить, що "Андрієва ніч" допоможе їй пізнати свою долю.
Ще звечора, як тільки дівчата зійдуться до хати ворожити, першим ділом вони печуть балабушки. Балабушки - це невеличкі круглі тістечка з білого борошна. Воду на ці тістечка дівчата носять із криниці - не відром, не глечиком, а ... ротом! Носять так, щоб хлопці не бачили, бо як побачать - ну їх смішити, таке виробляють, що дівчата хоч-не-хоч, а розсміються і води в роті не втримають.
Коли вже балабушки спечуться і вистигнуть, кожна з дівчат значить своє тістечко кольоровою ниткою або папірцем. Потім вони розкладають їх рядочком на долівці - звичайно на простеленому рушничку. Як усе це зроблено, до хати впускають пса, який перед тим цілісінький день був зачинений. Голодний пес "вирішує долю". Він хапає балабушки одну за одною, боячись утратити смачну вечерю, а дівчата слідкують за кожним найменшим рухом пса. Як занесе у темний кут - так і доля занесе дівчину у чужі краї, як проковтне першою, та дівчина і заміж першою вийде, як не з'їсть балабушку, а тільки надкусить її і покине, то і дівчину така одля чекає.
У ніч під Андрія хлопці мають найбільші права - єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. У цю ніч "хлопців, як чорта - не встережеш!" Вранці:там віз на хаті, там ворота на річці плавають, а в іншого господаря - він дуже вже дошкулив парубкам - геть плота розібрали, і кілка не знайдеш. Ось так і жартували. Цей звичай ще й досі зберігся у нас в Галичині.
|
| Категорія: Апостол Андрій Первозванний - 13.12 | Додав: пиріжок (10.06.2013)
|
| Переглядів: 1382
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] | |
