***
Без упину ходить пішки
Дві сестрички-тонконіжки:
Менша більшу доганя
І щоночі і щодня.
***
Ходить без доріг,
А стоїть без ніг;
Хоч колеса має,
Та їздити не знає.
Г о л к а
Хоч має вухо, а не чує.
Д в е р і
Ти їх, друже, добре знаєш,
Бо щоразу відчиняєш,
Як знадвору йдеш до хати
Чи з кімнати до кімнати.
І коли гуляти йдеш,
Ти їх теж не обминеш.
Що це?
Д з е р к а л о
Хто завжди правду каже?
П а р а с о л ь к а
Йде дивак, дивак і все:
Капелюх в руках несе.
- Глянь, - кажу Натолочці,
Капелюх на паличці
***
Дощ іде, та не біда.
З нею не страшна вода.
Вітерець, сніжок - не лихо.
Всім під нею любо й тихо.
П р а с к а, п а л ь ц і р у к
Кмітливим для початку
Загадую загадку:
Про корабля, що плава
По вкритій чистій лаві,
По білій полотнині,
По праній сорочині
І прямо, і навкіс.
Рівняє складки носом.
А хто ж його матроси?
Про них говорять скрізь:
Трудівники відомі -
І кожна річ у домі
До себе кличе їх.
Це - десять майструвальників,
Старальців - помагальців
На двох руках твоїх.
Ти ж, правда, знаєш всіх? Тамара Коломієць
С в і т л о ф о р
Хто не знає вартового,
Що три ока в нього є?
Як іти через дорогу,
Три поради всім дає.
Блим червоним - "стіймо", друже,
Бо недовго до біди!
"Приготуйся!" - жовте жмурить,
А зелене - сміло "йди"!
С а м о в а р
Пригостити щедро чаєм
Особливий має дар.
Певно кожен його знає:
Це - блискучий _ _ _ _
С а м о к а т
Цю химерну штуку
Дід купив онуку:
На ній їде одна ніжка,
Ну, а друга скаче пішки.
С о п і л к а
Паличка з дірками
І проворні пальці,-
Любо її слухають
В лісі на галявці.
