Вірші про літо
Зеленіє зелена травичка,
Зацвітає кульбабка, суничка.
Зеленіє, цвіте і росте,
Літо, літечко, літо на те.
ЗРАНКУ У ВІКОНЕЧКО
Зранку у вiконечко
Зазирнуло сонечко,
Мило посмiхнулося,
Щiчки доторкнулося,
Промiнцем погладило.
Не сумуй - порадило
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався.
Щоб нiхто не ображав,
Працювать не заважав
Щоб усi допомагали
I дарма не турбували.
КОСОВИЦЯ
Косовиця, косовиця!
В колосках тугі зернята.
Сполошилась, метушиться,
Залишає поле птиця:
Перепел, перепелиця
І дрібні перепелята
Вадим Скомаровський
Літечко
Заховалося уранці тепле літо в квітнику:
У сорочечці яскравій, у росинці на листку.
А на квіточці барвистій клопоталася бджола,
І побачила іскринку, що мов маківка, цвіла.
Зацікавилась хутенько: що ж за диво вогняне,
У маленькій намистинці сяє сонечко ясне?
Підлетіла до листочка, привіталася здаля,
Літо усміхнулось мило до бджоли і до джмеля,
Що трудивсь на пелюстинці сніжно - білого куща.
А проміннячко іскристе шиє ясного плаща
Для зеленої травички, ніжних квітів і дерев,
Шиє річечці, пшеничці, і для лугу, і джерел.
Щоби сонечко зігріло промінцями все навкруг,
Щоби смуток розтопило, звеселило зір і дух.
А для дівчини Софійки сіє сонячні дощі,
І всміхається намистом на калиновім кущі.
М.Гуменюк
Літо!-Липа, липа зацвіла! -
Засурмила всім бджола. -
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ! -
Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.
На рослинці росинка
Тремтить і сміється,
Вітер хоче стрясти,
А йому не вдається.
Поле прокидається
Росами вмивається,
Стука тепле сонечко
Людям у віконечко.
РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ
-Скажи мені, мати,
Де сонце йде спати?
- За високу гору,
В зелену комору.
- Хто ж його колише
Все тихше і тихше?
- Соловей піснями,
Тиха нічка снами.
- А які сни має,
Коли засинає?
- Йому сняться квіти,
Що вдень на них світить.
- А хто його збудить,
Як світати буде?
- Пташки веселі
Збудять з постелі.
- А на що, як встане,
Найперше погляне?
- На тебе, серденько,
Як встанеш раненько.
Марійка Підгорянка .
Сонечко світить,
Сонечко сяє,
Сонечко діток
З літом вітає.
СОНЕЧКО ВИГЛЯНЬ У ВІКОНЕЧКО,
Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко,
Дітки гуляють, тебе виглядають.
Ой сонечко, сонечко, засвіти,
Буду краще я рости!
Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!
Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.
Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.
Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.
Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.
Без вихідних працюють зайчата,
Та їм немає куди поспішати.
Нам із тобою несуть тепло й спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко.
Яніка Терещенко
Спогад про літо
Заблукало літо у волошках,
Закотилось сонечком в садок.
Тільки зрідка пустотливий дощик
Нас шукати бігав у лісок.
Темна нічка місяць колисає,
Задивилась зіронька в ставок,
Вітер тихо вербочку гойдає,
А малеча слухає казок.
Молоком розлилася дорога,
Доганяє літечко струмок.
І спустилось небо до порога,
Наче волошковий пелюсток
Олена Мацьків
У павука хатинка -
Тоненька павутинка.
У коника веселого -
Між травами оселя.
У ластівки швидкої -
Під нашим підвіконням.
А тепле й ніжне літо,
Волошками повите,
Посріблене дощами, -
Живе в очах у мами.
ХОДИТЬ ЧЕРВЕНЬ.
Ходить червень по землі,
Ходить не ліниться.
Підрумянив щічки він
Вишням, полуницям.
Буйні трави на ланах
У покіс складає.
Ходить червень по землі,
Літо починає.
Людмила Савчук
Щедре літо
В лісі суниці,
В лісі чорниці
І запашний барбарис.
Дика малина,
Синя ожина
І бузина люблять ліс.
Терен, кислички,
Груші є дички,
Звісно, й ліщина тут є!
Літо, як мати,
Щедро звірятам
Ласощів безліч дає.
Лідія Дяченко.
