Біля міста є майдан,
Літаки сідають там.
На майдані відпочинуть,
Потім знову в небо линуть.
Й о д
Рідина, мов чарівна,
Гоїть рани всі вона.
Допоможе будь-кому:
Зайцю, тигрику, слону
В а р е н и к
Він сиром напхався,
В окропі скупався,
Сметанкою вмився,
А я взяв виделку
І ним пригостився.
В і к н о
Що в хаті взимку замерзає, а надворі ні?
В і т р я к
Хоч я довгі крила маю,
Але в небі не літаю;
На горбку люблю стояти
І крильми весь час махати.
В у л и к
Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.
Кільце ковбаси
Що не має початку, але з двома кінцями?
М а я к
Що за вежа в далині
В море шле свої вогні?
В тиху й буряну годину
Кораблі до неї линуть.
Щоб спокійним був моряк,
Шлях показує _ _ _ _
М о р о з и в о
В холодильнику здорове,
А без нього - тане вмить...
Те солодке зимне слово
Липне на губах, тремтить.
Та якщо від цього слова
Загубити букви три,
Стрітись з вами вже готовий
Князь зимової пори.
О к у л я р и
Книжки читають, а грамоти не знають.
П і р ' ї н а
Що з землі легко піднімеш,
та далеко не закинеш?
Р у к а в и ц я
П'ять комірчин, а одні двері.
С о н
Хто палаци так будує,
Що ніде більш не побачиш?
Хто такі плоди дарує,
За які нічим не платиш?
Хто малює так прекрасно,
Що й художник так не вміє?
Хто туди нас водить часто,
Де казкова сила діє?
Ч а с
Летить собі, - а де ті крила?
Мотає дні без мотовила.
Без ніг іде, іде, іде,
Не зупиняється ніде.
Крізь сто небес і сто морів
Отак і прочливе, як плив.
