Історія нашого народу записала чимало чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім у часи нападу ворогів на нашу землю.
До неї в тяжких хвилинах прибігав за поміччю князь Мстислав, який
пообіцяв збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо вона допоможе йому і
його війську перемогти в бою черкесів. Після перемоги він радо виконав
свою обітницю.
Князь Володимир Мономах у своїх спогадах писав,
що свою перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії.
Він навіть склав окремо молитву на Її честь.
Князь Ігор,
герой епосу "Слово о полку Ігоревім", після своєї втечі з неволі, йшов з
поклоном до чудотворної ікони Матері Божої Пирогощі, щоб Їй подякувати
за допомогу і порятунок.
Галицький король Данило після
успішного походу на Чехію спішив з подякою до ікони Пречистої Діви Марії
в Холмі та біля Її стіп склав багаті дари.
Князь Ярослав
Мудрий 1036р. розбиває печенігів і з вдячності для Бога і Його Пресвятої
Матері будує в Києві собор св.Софії і храм Благовіщення на Золотих
Воротах. В церкві Благовіщення він в 1037 році віддав увесь свій
народ і державу в опіку Божої Матері. І так, з волі нашого монарха
Пресвята Богородиця стала офіційною Заступницею, Покровителькою й
Царицею нашого народу.
Наші князі прикрашали іконками Божої Матері або молитвами до Неї свої печатки, нашийні іконки, що грецькою мовою звалися енколпіями. В новіших часах знайдено в Україні чимало таких старовинних золотих, бронзових і мідних енколпіїв. Одна з таких має грецький напис: "Богородице, будь моїм покровом і захороною. амінь".
Матір Божа взяла під свій покров не тільки місто Константинополь. Подібне сталося і в нашій історії, коли Пречиста Діва Марія чудесним способом врятувала Почаївський Монастир від нападу турків. Пресвята Богородиця з'явилася над монастирською церквою і своїм покровом заслонила монастир. Ту чудесну подію увіковічнила пісня в честь Божої Матері "Ой, зійшла зоря вечоровая над Почаєвом стала".
