Життя св.Меланії
 Св. Меланія народилася у Римі, в сім''ї сенатора Публіколі. Меланія прагнула присвятити себе службі Христові, але багатий батько бажав мати внуків й майбутнього спадкоємця свого маєтку. Тому, у 397 р. примусив Меланію вийти заміж за Пініана, сина римського префекта. Меланії тоді було 14 років, а її чоловіку - 17.
Одружена проти власної волі, Меланія просила свого чоловіка жити з нею як брат із сестрою; за те вона була готова переписати на нього весь свій статок. Однак Пініан не погодився на такі умови. Незабаром вона стала аатір'ю і привела на світ дівчинку, яка скоро померла. Наступного року, коли Меланія чекала на другу дитину, батько заборонив їй піти перед святом св.Лаврентія на Службу Божу; залишившись вдома, вона цілу ніч молилась, а вранці таки пішла на богослужіння. Повернувшись додому, вона передчасно привела на світ дитину, яка померла наступного дня. Пологи були настільки важкими, що Меланія була на порозі смерті. Чоловік бачив її муки, тому присягнув, як вона видужає, дозволить їй без перешкоди служити Богові. Меланія одужала, і Пініан дотримав свого слова.
Через п'ять років батько помер, і мати та чоловік Меланії погодилися на її новий спосіб життя. Щоб порвати зв'язки зі світським життям, вони покинули Рим і оселилися в сільській околиці. Зі собою взяли багато невільників, з якими поводилися по-людяному. Згодом прийняли до себе багато дівчат і вдів - разом з ними замешкало 30 родин.
Меланії важко було завідувати величезними маєтками по всій Римській імперії.За згодою чоловіка вона попродавала частину своїх посілостей та роздала гроші вбогим. Частину маєтку віддала під опіку держави, з якого також скористало багато вбогих, хворих, полонених.
Коли готи напали на Італію, Меланія зі своєю сім'єю і гуртом виїхала до Африки. Там вона заснувала жіночий та чоловічий монастирі. У 417 році Меланія разом з Пініаном і матір'ю виїхала до св.Землі. Відвідавши ченців у єгипетських пустелях, стала вести життя самоти і богомілля. Через 14 років життя на св. Землі померла її мати, а наступного року і Пініан. Меланія поховала їх на Оливній горі, опісля поставила близько їхнього гробу келію, де жила тільки для Бога. Згодом келія переросла в монастир, в якому Меланія стала ігуменею. Там заснувала і чоловічий монастир.
31 грудня 439 року Меланія закінчила своє життя словами: "Як Господь захотів, так сталося". У 1905 році за дозволом Папи Пія Х св. Меланіяю почали вшановувати окремою церковною службою.
|
