Розцвіло біло,
А росло зелене,
А коли дозріло,
То почервоніло.
Г а р б у з
На городі жовті кулі
Восени боки надули.
Покотилися додому
І згодилися до столу.
Г о р і х
У зеленім кожушку,
В костяній сорочечці,
Яросту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться
Д и н ь к а
Проти сонця, де видненько,
Свинки там лежать гарненько.
А як тільки осінь прийде,
Зараз баба з хати вийде
І свинок отих розбудить,
Штурхне в боки,
Хвіст одкрутить
Та ще й діда погукає-
Нехай бабі помагає.
К а в у н
Дідусь Матвій маленькій Зіні
Купив м'яча у магазині.
Той м'яч - великий та рябий...
Таким не грають футболісти.
- Дивися, Зіно, не розбий.
В обід його ми будем їсти.
Хай здогадається читач,
Як називається той м'яч.
К а п у с т а
Ген із поля до села
В кухню тіточка прийшла.
На підлозі сіла: хрусь!
- Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать
І зняли хустинок п'ять.
Фартухи, кожух, капкан...
Аж залишився... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися?..
О г і р о к
На городі він росте,
Має листячко густе.
Хвостик схожий на шнурок.
Це зелений .....
С л и в а
Голуба накидка,
Хвостик - наче нитка;
Є в ній щось смачнюще,
Є в ній щось твердюще;
В жовту тінь зваблива
Заховалась ...
С у н и ц я
В ряснім зеленім листі,
В краплистому намисті.
Коли цвіла - біліла,
Як спіла - рум'яніла.
Тепер зачервонілася,
Між листям причаїлася.
Смачна, хоч невеличка.
- Як звуть її?
Ц и б у л я
Сидить баба серед літа,
В сто сорочок одіта.
Я б л у к о
Одно - рум'яне,
Друге - зелене
Лице у мене.
Влітку і взимку
Ковтають слинку
Всі через мене.
Хто я?
