А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки –но, як ступить за поріг
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде – несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було !
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний – це любов,
Сорочка чисто випрана – любов
І очі діточок ясні – любов.
Все так було б, якби почати знов !
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ !
На світі не було б добра,
Не мали б щастя ми ні грама,
Якби не жінка, зліплена з ребра
Богоподібного Адама.
На світі не було би й зла,
Якби не скуштували плоду,
Якого Єва піднесла Адаму,
Змієві в догоду.
Не солодко текло б життя
І рай занидів би з віками.
Не народилося б дитя
Й ніхто не знав би слова
– Мама!..
І цього світу б не було,
І не були б ми в ньому сущі,
О жінко! Ти – добро і зло,
Ти – радощі не проминущі.
Святися, жінко і святи
Усі грядущі покоління
Нових людей нові світи,
Бо в цьому Боже проведіння!..
Богдан БРИТАН
Ти – небес бездонна висота.
Океанів неоглядні ширі.
Ти – у небі чайка золота,
Білий світ у злагоді та в мирі.
Ти – зоря, що за мільйони миль,
І розрада у тяжкій зажурі,
У твоїх очах то повен штиль,
То цунамі невблаганні бурі.
Ти, як космос, - без небес і дна,
Недосяжна, тиха і всевладна.
Ти – весна над світом молода,
Доброму і світлому початок.
Ти й в своїй гріховності свята,
Велелюдне, многолике свято.
То метеоритом спалахнеш,
В безвісті навіки десь пропавши.
То нарцисом в когось зацвітеш
На екрані пам'яті назавжди.
Землю грієш, наче свій вігвам,
Силою єства та сонцем плоті.
Гімн співаю серцю і рукам,
Непогрішним в щасті та в скорботі.
 |
