Що перша заповідь учителя - любити! Це, перш за все, життя, Бо в ньому жити: Посіяти, плекати і радіти; І знати, що добро росте, Що вклав ти частку серця В це творіння І мудрість й душу, Тільки май терпіння, Бо довго проростає те зерно, Воно ж бо вічне, В терніях воно. А друга заповідь учителя - любити! З натхненням діяти, творити, Шукати і знаходить сходи, І підійматись до зірок, А кожним кроком є урок. Ще й третя заповідь учителя - любити! З своєю совістю дружити, Щоб час пройшов Й лови себе на слові: Дорога вчителя вся виткана з любові!
Жовтень щедрий на барви осінні День учителя - свято ж яке! Освітянській великій родині Дітвора шле вітання палке! Сьогодні усі надзвичайно красиві, Тож сонечком сяйте нам, будьте щасливі! Ці зустрічі з вами цікаві, охочі, Щоб зорями сяяли вчительські очі, А учні у школі трудились на славу, І вище ваш труд цінувала держава!
Як різні діти є у школі,
Так кольори ось цих троянд.
І ви до кожного з любов'ю
Звертаєтесь:"Мій рідний клас!".
А жовтень пензлем вже малює
Всі барви осені "горять",
А Ваші душі не черствіють
Хоч інколи в очах " іскри горять ".
Тож дай здоров'ячка Вам, Боже,
Слухняних, добрих діточок,
Бо в свято згадувать негоже
Наших дитячих помилок!
Учителю! Ти йдеш по цій землі,
І слід стає твій, крок за кроком,
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас!!!
Золоті знов каштани й тополі,
Шкільний дзвоник як серця ритм,
І в твоїй учительській долі
Вічним трепетом він дзвенить.
Кличе, зве, поринає у спомин,
Де велика родина, шкільна вся сім’я,
Де твоїх зірочок небо повне,
Та єдине для них твоє, Вчитель, ім’я.
Із рожевих світанків дитинства,
Доброти, тепла та любові,
Із батьківства та материнства,
Вся учительська доля твоя.
Світлом сонця удача хай лине,
Як в калиновій казці неначе,
І нехай джерелом в ній неспинним
Буде радість і сміх все дитячий.
Для тебе школа – рідний дім,
Тут прагнення твої і мрії.
І слава, й доблесть є у нім
Та щирі помисли й надії.
Тут зустрічі і світлі дні,
Наради творчі й семінари,
Урок, походи і пісні,
І злети, й доленьки удари.
Бо тут твоє життя пройшло
І лине пісня лебедина.
Хоч всякого в житті було,
Та ти – Учитель, ти – Людина!
Учителю, живи сто літ
Й неси знання у білий світ!
Я хочу вас привітати
У цей святковий осінній день
Тепла і сонечка побажати
І щоб радісно вам було кожен день!
Бажаю здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують!
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу.
Ми любимо ваші цікаві уроки,
Хоч з нами буває немало мороки,
І вчительське серце частенько у герці,
Бо неслухи сиплять густесенько перцем.
І кліпають потім провин оченята,
А вчителя честь захищають завзято.
А вчитель справжнісінький факел знання
Їх також сумлінно черпає щодня,
Щоб учні ловили кожнісіньке слово
Багато цікавинок в нього готових.
Сім коробів треба, немов в циркача,
Щоб учень з уроку не дав «втікача».
Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі,
Нехай до нього як до правди
Ідуть великі і малі.
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу
.
Про вчителя моє найкраще слово,
Як про людину дану всім від Бога,
Бо все добро так щиро в серці світить,
Найкращому створінню – нашим дітям.
Навчить любити українську мову
І шанувати рідне наше слово,
З пісень вінки плести й добро творити,
А успіхам дітей завжди радіти.
Розумна, щира і привітна,
В душі завжди весна і радість квітне,
А ще вогонь великий не згасити,
Життя дорогу ним світити.
Навчаєш різні труднощі долати,
А ще всім свято пам’ятати,
Де ти живеш, і що земля єдина.
Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!
Ще треті півні не співали
Ніхто нігде не гомонів
Ще виховательки всі спали
Сторож тихесенько хропів.
Як ясен грім посеред неба
Несеться (..ім'я..) до діток,
Бо треба вспіти, вспіти треба,
Щоб першою у дитсадок.
А ось і група – тиша, спокій,
І за годину –малюки…
Їх мами з татами приводять,
Щоб не морочили думки.
А діти голосно заводять
Додому хоч бери веди,
Та нерви ...... не підводять
Співає дітям пісеньки.
І посадить і нагодує
Вірша розкаже, цуця дасть
І сили ...... не бракує
Вона – Геракл серед нас.
Мультфільма включе,
Гайту піде, і гопа-па
Як добрий день.
Гляди і діти уже звикли
До її рук і до пісень.
Вже 30 років, як на свято
Приходить завжди у садок
Медаль за це їй треба дати,
Звання- сумлінний педагог.
