АНГЕЛ НА ЗЕМЛІ
Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров'я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
Р.Завадович
МАМА! МАМА!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
„Мамо, кашки!” – кашка є.
„Мамо, чаю!” – вже наллє.
„Мамо, спатки!” – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
„Мамо, ніжку зав'яжи!”
„Мамо, казку розкажи!”
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
автор: К. Перелісна
МАМИ НЕ ЗАМІНИШ
І таких, на жаль великий, носить ще земля:
Утекла від тата мама, кинула маля.
Довелось женитись тату в зрілі вже літа.
- Ну як тобі нова мама? - він синка пита.
Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова:
- Обдурили тебе, татку, вона - не нова…
МАТІНЦІ
Матінко моя єдина!
Ти ж для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
І.Савицька.
МАТУСЕНЬКО МОЯ
Матусенько моя, я тебе люблю
І на свято твоє даруночок зроблю:
Чисто вимила я посуд, хату підмела,
Щоб коли прийдеш з роботи,
Відпочити ти змогла.
МИЛА, НІЖНА
Мила, ніжна, добра,щира
А усмішка, немов весна
Мамо, ластівочко мила,
Адже в мене ти одна.
МОЯ МАТИ
Моя мати борщ варила,
Його салом задобрила,
Сікла моркву і буряк
І томати м’яла,
Потім смажену цибулю
В чавунець кидала.
І капусту, і часник,
Зелену петрушку,
А тоді дала мені
Скуштувати юшку.
Ой, який же борщ смачний!
Український, запашний!
Всю каструлю з’їв би я,
Та велика в нас сім’я!
Юля Турчина
ОСЛИК
- Хочу, мамо, ослика.
Хочу в магазин.
Купи, мамо, ослика! -
В тебе ж є один. -
Хочу, мамо, ослика. -
В тебе ж уже є. -
Мамо, хочу ослика. -
Знову за своє! -
Хочу, мамо, ослика.
Хочу в магазин! -
Віршик цей читається
сорок п'ять хвилин.
ПАМ'ЯТАЙМО МИЛІ ДІТИ
Пам'ятаймо, милі діти,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любовью:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоровью.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу –
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки –
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам'ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!
СНИЛОСЬ МЕНІ ЯСНЕ СОНЦЕ
Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило,
А то лиш так моя мама дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик, що пестив колосся,-
А то мені моя мама гладила волосся.
Снилась мені ягідочка, як мед солоденька –
А то мене цілувала мама дорогенька.
Снились мені ангелики, що в рай мене несли, -
А то мене мами ручки до серця притисли.
СОНЯЧНОГО РАНКУ
Сонячного ранку
Малюю на ганку:
Садок і синичку,
Зелену травичку.
Малюю для неньки
Картину гарненьку.
ХТО ВАС, ДІТКИ, МІЦНО ЛЮБИТЬ
Хто вас , дітки, міцно любить,
Хто ласкаво так голубить,
Не стуля вночі очей,
Дбає лиш про вас, дітей?
-Мама дорогенька.
Хто колиску вам гойдав,
Хто вам пісеньки співав,
Як були маленькі?
- Мама золотенька.
Хто вас взяв колись за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
- Люба наша мати.
Хто стереже вас від злого,
Відмовля собі у всьому,
Щоби вам віддати?
- Наша рідна мати.
Хто сприяв, щоб я навчилась,
Прясти, вишивати?
Це - ти , моя наставнице,
Рідна моя мати!
Хто учив мене з дитинства
Рідний край кохати?
Це ти, мамо дорогенька,
Це ти, моя мати.
ЩЕ В КОЛИСЦІ НЕМОВЛЯ
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, Матінка, Матуся,
Мама, Мамонька, Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
(В. Гринько)
ЯК НАСТАНЕ ВЕЧІР
Як настане вечір, тихо і злегенька,
Українську казку каже мені ненька.
Я тоді до неньки тілом всім тулюся –
Бо цікаво слухати і боюся...
Ось князівна-краля у неволі в змія,
Лицар побиває змія-чародія.
Ось і чарівниця, згорблена бабуся –
Ох, цікаво слухати і боюся...
Як настане вечір, тихо і злегенька,
Українську казку каже мені ненька,
Каже мені казку рідними словами –
Ох, яка то люба-мила казочка від мами!
Роман Завадович
Я У МАМИ ПОМІЧНИЦЯ
Я у мами помічниця.
Зранку вже берусь до справ:
Принесу води з криниці,
Нарву зелені до страв,
У кімнаті приберуся.
Відпочине хай матуся
|
ДВА ГНОМИ
Рано-вранці йдуть із дому-
На роботу і в садок-
Два малих сусідських гноми:
Тато гном і гном-синок.
Розпізнати їх не просто,
Бо вони - і тато, й син-
Ох, однакового зросту,
З бородою до колін!
Але я відкрию, друзі,
Невеличкий Вам секрет:
Тато гном у капелюсі,
А на синові - берет.
В. Верховень
МІЙ ТАТО
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
— Котрий найдорожчий тато?
— Мій, — скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, — я не дбаю —
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
ПЛИНЕ ЧАС
Плине час, минають роки,
Але в пам'яті моїй
Назавжди залишиш спокій.
Мій ти татко дорогий .
Захищає нас від воєн,
Від нещасть і зла,
Тато нас оберігає,
Як птах пташеня.
Знає тато мій усе
Про весну, про літо.
І про те як льон цвіте,
Як зростає жито.
Звідкіля береться сніг,
Звідки блискавиця,
Пояснити б тато зміг
Завжди як годиться.
В тата різні є книжки
Про річки і море,
Про козацьке славне військо
І про сині гори.
Я від тата всього вчусь
І часу не гаю.
І, як виросту великим,
Всі їх прочитаю.
|
