Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.
Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.
Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.
Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було.
День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!
На мамине свято земля оживає
І сонечко в небі так ясно сіяє
І небо таке голубе!
На мамине свято верба розцвітає
І пролісок в лісі матусю вітає!
З ДНЕМ МАТЕРІ !
Весна і мати. Що в них спільне є,
Чом жінку ми порівнюєм з весною?
Бо кожна з них у світ — життя дає.
Весна — Землі, а мама — нам з тобою.
Весна приходить, будить все од сну,
Несе тепло, дає життя рослині.
А жінка-мати — зірочку ясну
З життям дарує крихітці дитині.
Весна і мати. Що в них рідне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Бо кожна з них тепло й любов дає,
Нічого у замін не вимагає.
Чому це надворі
Блищать, мов перлини,
І чисті, й прозорі
Грайливі краплини?
Тому, що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
Чому це так жваво
Струмочок співає?
Чому так ласкаво
Нам сонечко сяє?
Тому, що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
