Дозвілля

Меню сайту
Категорії розділу
МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар
ПОГОСТИНИ (Василь Скуратиівський)
Історія однієї душі.
ЧУДЕСНА СВІЧКА Сельма Лагерлеф
Різне
Фото
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 530
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Block title
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика  ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Каталог
сайтів України

Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов Львівський каталог сайтів
Головна » Статті » Література » МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар

6. Народний прогностик (серпень)

Народний     прогностик     на
серпень
 

 

Мокрини (1 серпня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.

 

Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

 Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жига, але літо буде мокрим.

 

Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов'язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці».

 

З цього приводу існує цікава легенда. Якось чорти змовилися повергнути Бога, але він звелів Іллі прогнати нечестивців з неба. Ось тому Ілля і ганяється за ними на колісниці, від якої чути грім, і пускає в них свої стріли-блискавиці. Відтак дехто вважав, що пожежа від грому — то Божа кара. Застерегтись од неї можна лише страсною (посвяченою в чистий четвер) свічкою, запаливши її перед іконою. Коли ж трапилася пожежа, то гасити її годилося кислим молоком.

 

На Іллю, як одне з найбільших літніх свят, жінки до схід сонця йшли на городи в одній сорочці й стискали головки капусти, приказуючи: «Святий Ілля, складай головки тугі та білі так, як я!» В цей день дехто навіть не вигонив у поле тварин, «бо гади всюди ходять», не вживав картоплі, оскільки це «великий гріх» і «нечиста всіх комарів з'їла». Воно й справді так — під цю пору вже зникають комахи.

 

Крім горобиних ночей, для серпня характерний активний зорепад. Одні вважали — якщо зірка падає і згорає, «то відьма підхопила її і сховала у глечик», інші стверджували — коли зоря залишає по собі довгий пучок світла, то «це Україна втрачає дівчину».

 

Традиційно з Іллею закінчувалися жнива. Прислів'я стверджують: «Жнива кінчаються — осінь починається» чи «В цей день до обіду літо, а по обіді осінь». У південних районах України, де збіжжя достигало раніше, на житньому полі залишали пучок колосся — «Іллі на бороду».

 

Останнім терміном, коли дітям дозволяли купатися, також був Ілля. Після цього, оскільки ночі були прохолодними і вода помітно вистигала, дітям забороняли ходити до річки. '

 

Як запрядеш кукурудзи до Іллі, то будеш у млині.

Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі — повісь роя на гіллі.

До Іллі мужик купається, а після Іллі і на кущі не сохне.

Ілля на полі копи лічить.

До Іллі хмари ходять за вітром, а в Іллі — проти вітру.

На Іллі новий хліб на статі.

Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.

Хто на Іллі парить, той з торбою шарить.

Як не буде волоти в Іллі, то не буде ся молоти в млині.

Коли жито дозріває до Іллі, то воно найкраще для насіння.

Якщо цього дня хмари з'являться зрання, то наступного року вродить хліб на ранніх посівах, в обід — середніх, а ввечері — пізніх.

Цілий день сонячно — на недорід.

До Іллі дощ ходить за і проти вітру — як накаже пророк, а після нього — лише за вітром.

 

Марії-Магдалини(4). її вважають заступницею од холери.

Великі роси — льон буде сірий.

 

Бориса і Гліба(6). Осінній Борис і Гліб (є і весняний — 15.05) завершував дозрівання всіх хлібів, починався період найбільшого збирання грибів.

Борис і Гліб сіють ранній хліб.

Прийшов Борис і Гліб — встиг у полі хліб.

На Бориса і Гліба берися до хліба.

Анни(7). За цим днем завбачували зиму.

Яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня.

Якщо ранок холодний, та і зима буде сувора.

Йде дощ — часто випадатимуть сніги.

 

Пантелеймона-Паликопа, Палія(9). Люди в цей день намагалися не працювати, особливо звозити снопи з поля, побоюючись, що Паликоп запалить їх блискавкою 3 цього приводу існувало безліч легенд. Ось одна з них.

 

Якось поїхав чоловік по снопи: В полі він зустрів незнайомця, що ходив поміж копами. Чужинець запитав його:

 —Що ти тут робиш?

—Хліб звожу...

—А хіба ти не знаєш, що сьогодні Паликопа?!

—Ось звезу копи,— відповів господар,— отоді й взнаю, що це за Паликоп такий!

Не встиг він дійти до воза , як небо нагло затягли грозові хмари, загримів грім, вдарила блискавка, і все жито згоріло. А від незнайомця й слід простиг.

Вважалося, що пожежу можна погасити, якщо її тричі обійти з іконою святого

Пантелеймона Палія.

 На Закарпатті з цього дня починали брати білі коноплі.

 

Смоленської ікони Божої матері( 10). Це свято теж пов'язане з убезпеченням від пожеж 3 цього приводу казали: «Палій пале, а Смоленська смаже». Тому, боячись щоб не погоріли скирти, намагались не працювати, особливо перевозити чи скиртувати збіжжя. Біля кіп та стіжків клали шкаралупи від свячених крашанок.

 

Сили, Івана-воїна( 12). Щоб упізнати злодія, в церкві цього дня ставили біля ікони свічку Іванові, перевернуту догори. Якщо вона горітиме, то крадій буде мучитись.

 З дня Сили можна було починати сіяти озимину.

 

Маковія і першого Спаса( 14). Це вважається перше осіннє свято, з яким пов'язують закінчення літа. Відтак на Маковія останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, святять мак, васильки й чорнобривці. З чорнобривців та васильків роблять відвар і купають хворих дітей. Вважалося, що особливо помічні такі купелі з квітів чорнобривців при жовтяниці.

 

Якщо в дитини безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку. Зерном обсипали корів, що отелилися, аби телятам «не було ніякої порчі».

 

З Маковія починається двотижневий успенський піст — Спасівка. Жінки пекли пісне печиво — «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті «маковики» — смаковиті українські коржики.

 

З цього часу починали відлітати в ірій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло».

 

Спасівка Двотижневий піст, що припадає на кінець літа. В цей час харчуються ситніше ніж на Петрівку, оскільки є в достатній кількості зелені. Цей короткотривалий піст начебто є продовженням Великого, оскільки святі упросили Бога, щоб він зробив перерву, бо селяни не витримають його. Очевидно, це пов'язано з тим, що під цю пору припадають нагальні хліборобські роботи.

 

Спасівка-ластівка, а Петрівка - голодівка.

До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки — на себе.

Кусючий, як мухи у Спасівку.

 

Стефана(15). Починали косити отаву. З'явилась отава — для сіна прибава.

 

Антона( 16). За цим днем прогнозували погоду в жовтні.

Антон на жовтень дивиться.

 Вітер з вихорами — на сніжну зиму.

 

Спас другий (Великий), Преображення господнє(19) .Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб — щедрі віддарунки природи.

 

Майже всі жінки, в котрих померли діти, не вживали до Спаса яблук. Існує повір'я, що в цей день мати Божа роздає діткам на тому світі золоті яблука, а ті чиї батьки порушили обітницю, стоять збоку і плачуть, на що мати Божа відповідає: «Твоє яблуко свиня з'їла».

 

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. «Діва Марія, — казали з цього приводу, це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав». Гуцул и остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці навіть позичати його.

Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.

Спас — усьому час.

До Спаса та й рукавиці до паса.

 

Прийшов Спас — пішло літо від нас.

Перший Спас час припас, Петро і Павел — два прибавив, Ілля пророк три приволок.

Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — збере їх нечиста.

Добра антонівка до великого року.

Антонівка вродила — наступного року хліб уродить

 

Емиляна (21). За цим днем завбачували січень.

 

Лаврентія (23). Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною а зима без завірюх.

 

Фотія(25). День свята вогню в гуцулів.

 

Феодосія (27). Якщо буря цього дня, то на непогідний вересень.

 

Успення і перша Пречиста (28). Це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь; початок вільного випасу в Карпатах. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. До Успення мають бути остаточно зібрані всі фрукти. Про це стверджує така примовка:

Пречиста по груші ходила,

Пречиста мішок загубила.

— Спасику-братику, оддай мені мішочок

Не буду ходити у твій лісочок!

 

Після Успення вже починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» бабине літо (11 — 12 вересня) буде непогідним. . ,

 

З першої Пречистої починали сіяти в усіх зонах України. Господарі, розім явній колоски з обжинкових вінків та «спасових борід» — залишених у кінці ниви обрядових стебел, перед засівом казали: «Роди, Боже, і благослови!»

 

За традицією, селяни в цей день не голилися, бо «не годиться, доки не обсіюсь».

 

Третій Спас, або післясвято Успення(29). Починається відліт ластівок.

Післяуспення прийшло — сонце на осінь пішло.

Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму.

 

* * *

 

 

Двічі літо не буває.

Що літом родить, то зимою не шкодить.

Той. хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

У серпні хліборобові три роботи — косити, орати, й сіяти.

Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок.

У серпні рибку ловив та й урожай загубив — зимою нічого їсти.

Як у серпні дбаєм, так зимою маєм.

Серпень виймає серпа зі стріхи, а вересень його ховає.

Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш.

Змарнуєш, на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.

От діждали літа та нажали жита, поставши в копки та вдарили в гопки.

Швидше жніть до оборіжка — та пирогів повна діжка.

Пішла ганжа жито жати, та забула серпи взяти.

На нивку гній, на скотину лій, а на спину здорове.

Нивко, нивко, верни мою силку; на нивку гнойок, а на мене, молодую, лойок. Жито половіє — ще до жнив можна полового вола з'їсти. Прийшли жнива, то й дівка крива. Зяб глибокий — овес високий.

Стій, сніп, на сто кіп,— що хіп, то й сніп, що колосок, то й мішок.

Не радій великому посіву, а радій гарному врожаю.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

Кусає комар до пори.

Де один грибок, там цілий вінок.

Хмари зачепилися за гай — буде грибів урожай.

Затягнулися дощі на багато днів — не чекай грибів.

Де народилися маслюки, гай є у сповитку їх малюки.

Де народився один маслючок, там маслята повзуть з пелюшок.

Якщо хочеш грибів назбирати, треба до схід сонця вставати.

 

Грозовий серпень — на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться па дощ.

Якщо вранці трава суха — з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

 

Якщо хмарно, а бджоли - не ховаються у вулик і продовжують літати в поле —дощу не буде.

Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б'ють крильми — на дощ, притихають на грозу.

Стерня, ламаючись, тріщить на дощ.

Парує туман над лісом пора йти по гриби.

Комарі, Мухи та інші комахи набридливі — на дощ і негоду.

Якщо при сході сонця парка духота під вечір збереться на дощ.

Якщо в тиху погоду шумить ліс — перед грозою.

Якщо вітер вдень дме з річки на берег, а ввечері з берега на річку, то чекай хорошої погоди. Встановився східний вітер — припиняться літні дощі.

Вранці з'являється густа роса й туман — на паркий день.

Рибалки знають: якщо вітер дме на суходіл, а ввечері' навпаки — із суші на воду, здіймаючи бриз, чекай доброї погоди.

Якщо ввечері не з'явився туман і бракує роси — вночі можлива гроза.

Місяць - молодик «висить» ріжком униз так, що на його ріжку «відро з водою вдержиться,» — незабаром чекай дощу.

Хмари «переливають кольори» — віщують грозу.

Чим швидше «ростуть» на сході пір'їсті хмари, змінюючи форму, тим ймовірніша гроза.

Якщо по дощі на небі веселка на третій день знову буде дощ.

Листя на деревах повертається верхнім боком донизу — на дощ.

Хмариться небо, а квіточки жовтецю розкриті — на зливу не сподівайся; якщо ж у спеку він стулить пелюстки — невдовзі задощить.

Зібрали рожеві пелюстки тендітні квіточки квасениці, ніби ховаючись од дощу,— ніч має бути холодною.

Сонце «скаламутилося» — сховалося за хмарову запону — чекай за пару годин грози.

Сходить сонце і на обрії видається більшим, ніж звичайно, — на дощ.

Чистий схід сонця — на суху погоду.

Якщо сонце сходить дуже яскраво і хмари навколо нього почервоніли — цього дня буде дощ з вітром.

Коли навколо сонця видно білястий круг — того дня чекай сильної бурі; синюватий або чорний круг навколо призахідного сонця віщує бурю наступного дня.

Блідий місяць — на негоду, чистий і яскравий — на хорошу погоду.

Блимання зірок — ознака погіршення погоди з посиленням вітру. Якщо на чистому небі не видно малих зірок — бути бурі.

Якщо ввечері зірки світять ясно — буде теплий, сонячний день; коли зірки тьмяні на дощ. Два вечори поспіль немає місяця, а зорі світять — на дощ.

Якщо вечірня зоря з червонястим відтінком, а призахідне сонце також розчервонілося — вночі збереться на грозу.

Коли літньої пори в прохолодну погоду чути грім, то така погода буде довго. Якщо бур'яни влітку ростуть особливо високі — зима сніжна.

Перед негодою квітоніжки картоплі згинаються донизу, а квітки начебто в'януть.

Перед дощем реп'ях розкриває свої колючки.

Якщо насіннєва «парасолька» в моркви поникла — скоро занегодить.

Якщо квітки білої водяної лілеї до восьмої ранку не піднімуться над поверхнею — по обіді буде дощ; кати ж зовсім не з'являться — до зливи чи похолодання.

Якщо в серпні з'явиться жовте листя на деревах — на ранню осінь.

На березі першими зажовтіли верхні листочки — зима буде ранньою, нижні — пізньою, а коли багровіють рівномірно — середньою.

Якщо на деревах з'явиться в серпні багато жовтого листя — буде рання осінь. Якщо влітку на вишні є цвіт — на теплу й суху осінь.

За добу до дощу на каштановому листі з'являються «сльози» липкі покрапини соку.

Якщо по вербових гілках стікає сік — за день чекай на негоду.

Багато жолудів на дубах — на теплу зиму.

У тиху погоду з дерев падають сухі гілки — на негоду.

У серпні полетіли на південь журавлі — ранньою буде зима.

Багато ягід на горобині — осінь буде дощовою, якщо мало — сухою.

Багато горіхів — голодний рік.

Павук широко плете довге павутиння - утримається тепла погода, розташував свої тенета колесом — на сушу.

Якщо в серпні багато павутиння - на довготривалу й гожу осінь.

Якщо мухи в хаті мляво сидять на стінах і не літають - ознака наближення негоди.

Дикі гуси не поспішаючи летять в ірій, роблять зупинки - осінь порадує довгим теплом.

Хмарного дня ластівки літають високо в небі - цієї доби буде гроза.

Якщо шпаки не одлітають на південь - тривалою і сухою видасться осінь.

Якщо земляні жаби-ропухи стрибають на березі річки і кумкають -на дощ.

Зелена дощова жаба змінює своє забарвлення на коричневе чекай дощу.

Риба виграє біля самої поверхні, а ловитися на вудку не хоче - невдовзі піде дощ.

Зі ставка пахне свіжою рибою — цього ж дня піде дощ.

Сплив сом і ганяється за верховодками- до грози й негоди.

П'явки швидко рухаються у воді - буде сильний вітер.

Перед зливою раки виповзають на берег і зариваються в пісок.

Спала вода в річці — до дощу.

Багато мурашок — готуйте на гриби козубок.

 

Вирує життя у мурашнику дощу найближчим часом не буде; коли ж на поверхи, мало мурах і ті кволо повзають, затягуючи нірки, - чекайте опадів; великі мурашині купини - на сувору зиму. Кроти вилазять з-під землі перед дощем.

 

 

 
Категорія: МІСЯЦЕЛІК (Василь Скуратівський) Український народний календар | Додав: пиріжок (18.06.2013)
Переглядів: 2556 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Друзі сайту
Цікаве на сайті