Принесення себе в жертву
Милосердній Любові 
Існують два рукописи цього тексту, написані рукою Терези. Перший Тереза завжди носила на своєму серці, вкладений у Євангеліє. Ми публікуємо другий рукопис, доповнений і остаточний.
І. М. Й. Т.
Принесення самої себе
як Всепальної Жертви
Пор. М 5v, прим. І, про значення жертви. Слово всепальна, яке походить з грецької мови й означає "цілковито" (holos) "спалений"( kaustos), стосується Божественного "Вогню" (який "поглинає, не спалюючи"). Два слова жертва й всепальна говорять про повноту жертвування себе Терези й глибину її прагнення перетворення у Богові. Кілька місяців тому Тереза цитувала Прем 3,6, говорячи про душі праведників, прийнятих Богом "як всепальна гостія" (RP 3,19v).
Милосердній Любові Доброго Бога
 О, Боже мій! Блаженна Трійце
9 червня 1895 р, у день цього Принесення в жертву, було свято Пресвятої Трійці. Тереза розповіла в А 84r про джерело свого Принесення себе в жертву.
, я прагну Любити Тебе й робити так, щоб Тебе Любили, працювати на славу Святої Церкви, спасаючи душі на землі й звільняючи душі в чистилищі. Прагну досконало виконувати Твою волю й дійти до ступеня слави, який Ти мені приготував у Твоєму Царстві – одним словом, прагну бути Святою, але відчуваю свою неміч і прошу Тебе, о, мій Боже! щоб Ти сам був моєю Святістю .
В цих останніх рядках можна розпізнати головні принципи її "малої дороги": великодушне прагнення любити Бога і робити так, щоб Його любили; ствердження своєї нездатності любити так, як прагне; довірливе й реальне доручення себе Богові, щоб Він сам жив і діяв у ній і ділився з нею Своєю святістю (пор. Г 2v-3v).
Оскільки Ти так полюбив мене, що дав мені Свого єдиного Сина, щоб Він був моїм Спасителем
Як у М 5v, "безумство" Втілення й животворчої Пасхи Ісуса є найважливішою підставою довіри Терези.
і моїм Нареченим, безмежні скарби Його заслуг належать мені, з радістю жертвую їх Тобі, благаючи Тебе дивитися на мене тільки через Образ Ісуса й бачити мене в Його Серці, що палає Любов'ю .
Слова "в Його серці, що палає Любов'ю" були додані до рукопису на прохання Марії від Пресвятого Серця з повної згоди Терези, адже 9 червня вона так добре зрозуміла "потоки бескінeчної ніжності" й "погорджувану Любов" цього "Серця" (пор. А 84r).
Приношу Тобі в жертву також усі заслуги Святих (які перебувають у Небі й на землі), їхні вчинки Любові й учинки Святих Ангелів, нарешті приношу Тобі в жертву, о, Блаженна Трійце! Любов і заслуги Пресвятої Діви Марії, моєї любої Матері, Якій доручаю своє жертвоприношення,
Саме перед статуєю Пресвятої Діви Марії Посмішки 11 червня 1895 р. Тереза виповість текст цього Принесення себе в жертву разом із сестрою Женев'евою. Без сумніву, вона почала редагувати текст вже 9 червня.
просячи Її скласти його Тобі. Її Божественний Син, мій Улюблений Наречений, під час Свого смертного життя, сказав нам: "Усе, про що будете просити Отця Мого в Моє ім'я, дасть вам!" Я переконана, що Ти виконаєш мої прагнення; я знаю, о, мій Боже! Що "що більше хочеш дати, то більші збуджуєш прагнення" .
Пор. ЙОАН ВІД ХРЕСТА, Лист до Матері Елеонори від Святого Гавриїла: "Що більше Він (Бог) хоче дати, то більші прагнення збуджує".
Відчуваю у моєму серці прагнення безмірні
Спочатку Тереза написала: "прагнення безкінечні". За порадою отця Лемоньєра, якого запитала Мати Агнсса, згодилася виправити на "безмірні". У першому рукописі можна ще розпізнати під стертим і виправленим слово "безкінечні".
і з довірою прошу Тебе прийти й узяти у володіння мою душу. Ах! я не можу приймати Святе Причастя так часто, як цього прагну
У ті часи ще не було практики приймати Святе Причастя щодня.
, але, Господи, хіба Ти не Всемогутній!... Залишся у мені, як у дарохранильниці
У значенні живої й повної присутності, цілковитого прийняття у "володіння моєї душі", як саме про це просила.
, не віддаляйся ніколи від Своєї малої гостії……
Я хотіла би потішити Тебе
Шляхетна позиція Терези, повна ніжності до Ісуса, Божого Слова, Який в іпостасному єднанні Своєї Божої Особи зі Своєю людською природою зберігає на цілу вічність Своє людське серце й людську психологію. Тереза – справжня "наречена" Ісуса (М 2v), яка бере участь у всіх Його радощах, але також у всіх браках вшанування й любові, які Він зустрічає з боку людей.
за невдячність нечестивих і благаю Тебе відібрати в мене всю свободу не подобатися Тобі, якщо іноді я впаду через слабкість, нехай Твій Божественний Погляд очистить мою душу, поглинаючи всі мої недосконалості, як вогонь, який усе перемінює в себе…..
Дякую Тобі, о, мій Боже! за всі милості, які Ти мені дав, а особливо за, те, що провів мене через горнило страждання.
Пор. А 3r: "Душа моя дозріла в горнилі внутрішніх і зовнішніх випробувань".
З радістю в останній день споглядатиму Тебе, що несеш берло Хреста; оскільки Ти уподобав дати мені у спадок цей такий дорогоцінний Хрест, сподіваюся, що в Небі буду подібна до Тебе й побачу, як сяють на моєму прославленому
"Прославленим" як прославлене тіло Воскреслого Ісуса, Воскресіння Якого є запорукою нашого воскресіння.
тілі святі стигмати Твоїх Страстей ...
Прагнення, виповнення якого Тереза відкладає на "Небо".
Після вигнання на цій землі сподіваюся піти радіти Тобою у Вітчизні, але не хочу збирати заслуги
Тереза визнає вартість "заслуг": заслуг Ісуса, Марії, "всіх Святих у Небі і на землі", які саме представила Пресвятій Трійці. Але тільки один Ісус, єдиний Посередник у всьому, надає Своїм "квітам" "бескінечну вартість" (пор. М 4v). Тереза "жертвує свої бідні заслуги" на пожиток Церкви (Г 33r). Для себе самої вона не хоче "збирати заслуги" й просить Бога не "рахувати її вчинків" (прохання марне, адже Бог досконало розпізнає кожну "Свою" справу в "наших" справах). Тереза працюватиме "з єдиною мeтою: справити приємне" Богові – й сподівається з'явитися перед Ним "із порожніми руками", оскільки "всі наші праведності мають вади", як зараз цe скаже. Тереза шукає повної бескорисливості в любові, й саме у цьому полягає її найбільша заслуга. Вона часто помічала у свій час і в своєму середовищі певну страхувальну ментальність у стосунку до"заслуги", дух власника, духовного бухгалтера, дух вирахування. Вона хоче вийти з усього цього клімату торгівлі, вигнати зі свого серця всіляку тінь егоїзму й ушанувати чисте Боже Милосердя.
для Неба, хочу працювати тільки для Твоєї Любові, з єдиною метою: справити Тобі приємне, потішити Твоє Пресвяте Серце й спасати душі, які любитимуть Тебе вічно.
Під вечір цього життя я з'явлюся перед Тобою з порожніми руками, адже прошу Тебе, Господи, не рахувати моїх учинків. Усі наші праведності мають вади в Твоїх очах. Я хочу приоздобити себе Твоєю власною Праведністю й отримати від Твоєї Любові вічне володіння Тобою Самим. Не хочу жодного іншого Трону й іншого Вінця, ніж Ти,о, мій Улюблений!......
У Твоїх очах час – ніщо, один день як тисяча років, Ти можеш в одну мить приготувати мене, щоб я предстала перед Тобою...
Щоб жити в акті досконалої Любові,
"Акт": один, постійний, який Тереза хоче підтримувати, відновлюючи свої принесення в жертву, як цe скаже, "з кожним ударом серця".
ПРИНОШУ СЕБЕ В ЖЕРТВУ, ЯК ВСЕПАЛЬНА ЖЕРТВА, ТВОЇЙ МИЛОСЕРДНІЙ ЛЮБОВІ, благаючи Тебе безперестанно поглинати мене, переливаючи в мою душу струмені безкінечної ніжності, які містяться у Тобі, щоб таким чином я стала Мученицею Любові, о, мій Боже!...
Нехай це мучеництво, приготувавши мене до того, щоб предстати перед Тобою, допровадить мене до смерті, й нехай душа моя без зволікання кинеться у вічні обійми Твоєї Милосердної Любові...
Хочу, о, мій Улюблений, з кожним ударом мого серця відновлювати це принесення себе в жертву нескінченну кількість разів, аж поки зникнуть тіні, і я зможу виявити Тобі свою Любов у Вічному Обличчям в Обличчя!....
Марія, Франциска, Тереза від Дитяти Ісус
і Пресвятого Обличчя
нед. мон. карм.
Свято Пресвятої Трійці.
9 червня року милості 1895.
"Акт": один, постійний, який Тереза хоче підтримувати, відновлюючи свої принесення в жертву, як цe скаже, "з кожним ударом серця".
|
